Асистент вчителя в інклюзивному класі: основні ролі та завдання

Зміст

Вступ

Основні ролі та завдання асистента педагога

Питання підзвітності асистента педагога

Основні відмінності між завданнями вчителя та асистента

Допомога асистентам з боку вчителів

Переваги від роботи асистента вчителя

Волонтери як асистенти педагога

Кваліфікаційні вимоги та посадові обов`язки асистентів педагога

                Професійна поведінка

                Участь асистента у заходах навчального закладу

Контроль і оцінювання

Підготовка асистента педагогів

Підготовка асистентів педагогів: досвід Канади

Підготовка асистентів педагогів: досвід США

Підготовка асистентів педагогів: досвід Великої Британії

Додатки

Використані матеріали

Корисні ресурси

Вступ

Право на рівний доступ до якісної освіти є невід`ємним правом кожної дитини, яке закріплене в основному законі України - Конституції України, інших законодавчих документах. Якою ж має бути якісна освіта для дітей з особливими освітніми потребами? Відповідь на це запитання можна знайти у багатьох документах ЮНЕСКО, ООН, інших міжнародних організацій, а починаючи з 2009 року – у ряді документів, прийнятих Україною. Це, насамперед, Постанова Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009р. №1482-р. «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року», Концепція розвитку інклюзивної освіти, Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».

Вже із самої назви зазначених документів очевидно, що мова йде про інклюзивну освіту, тобто освіту, яка враховує індивідуальні потреби та особливості кожної дитини. Особливо це важливо, коли йде мова про дітей з особливими потребами в навчанні, для яких донедавна була лише одна можливість отримати освіту – у спеціальних навчальних закладах або за індивідуальною формою навчання, тобто, вдома. Проте, з часу ратифікації Україною Конвенції ООН про права інвалідів, зокрема статті 24 «Освіта», де зазначено, що «одним із зобов`язань держав-учасниць даної Конвенції є … забезпечення інклюзивної освіти на всіх рівнях», держава взяла на себе міжнародні зобов`язання забезпечити умови для навчання для дітей з особливими освітніми потребами за місцем їхнього проживання – на базі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

                Відповідно до Конвенції ООН про права інвалідів та інших міжнародних документів, необхідними умовами для отримання якісної освіти для дітей з особливими потребами  є вміння педагога здійснювати індивідуалізацію та диференціацію навчального процесу, оцінювати розвиток дитини на основі об`єктивних спостережень за її розвитком, розробляти індивідуальні навчальні програми, тісно співпрацювати з батьками дитини та іншими фахівцями. Звичайно, що для виконання цих та інших завдань педагогу потрібна допомога – з боку адміністрації навчального закладу, з боку інших фахівців, з боку батьків.  Але найбільш важливою для педагога є надання допомоги під час самого навчального процесу. Саме надання такої допомоги і є основною метою діяльності асистента педагога (асистент вчителя, асистент вихователя).

                Потрібно зазначити, що посада асистента педагога також передбачена українським законодавством – так, у Постанові Кабінету міністрів України від 15 серпня 2011р. №872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»  зазначається, що «особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами». З ініціативи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Міністерством соціальної політики доповнено Класифікатор професій посадою асистента вчителя інклюзивного навчання (наказ Держспоживстандарту від 28.07.2010р. №327). Посаду асистента вчителя передбачено Типовими штатними нормативами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки від 06.12. 2010р. №1205.

                Все це, безперечно, є важливим кроком у напрямі подальшого розвитку інклюзивної освіти в Україні, зокрема організації підтримки роботи педагога в інклюзивному класі шляхом введення додаткової посади асистента педагога. Проте, виникає безліч питань, на які потрібно давати відповідь:

• Якою повинна бути підготовка асистентів педагога
• Якими мають бути їхні посадові обовязки
• Що повинен робити і що не повинен робити асистент педагога та багато інших.

Цей інформаційний збірник розроблений в рамках канадсько-українського проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», що здійснюється в Україні протягом 2008-2012 років за підтримки Канадської агенції міжнародного розвитку та базується на матеріалах, наданих Канадським центром вивчення питань інвалідності, Радою для особливих питань (США) та національних стандартах для асистентів педагога Великої Британії.

Цей збірник може стати в нагоді працівникам Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, місцевим органам управління освітою, керівникам навчальних закладів, викладачам вищих педагогічних навчальних закладів та іншим людям, яким небайдужі питання освіти для дітей з особливими потребами.

Основні ролі та завдання асистента педагога

У більшості країн, де розвинута і впроваджується інклюзивна освіта, асистентів педагога відносять до парапрофесіоналів, тобто осіб, які отримали підготовку у спеціалізованій галузі, щоб працювати під керівництвом того, хто має повну професійну підготовку. У контексті інклюзивного навчального закладу – це особи, які отримали підготовку у галузі педагогіки/інклюзивної освіти та працюють під керівництвом вчителя і підпорядковуються керівнику навчального закладу.

До парапрофесіоналів також відносять кваліфікованих фахівців, які також можуть працювати в інклюзивному класі та надавати учням різні спеціалізовані послуги: діагностичне тестування, логопедичні послуги, фізіотерапію тощо. Фахівці у своїх галузях (психологи, логопеди, фізіотерапевти, реабілітологи тощо) застосовують свої знання та вміння, щоб надати вчителю фахові звіти та пропозиції щодо навчання окремих учнів. Вчителі використовують цю інформацію під час складання та впровадження навчальних програм, за які саме вони несуть остаточну відповідальність.

Аналіз канадського та британського досвіду, а також досвіду США свідчить, що основним завданням асистентів педагога на рівні дошкільної, початкової та середньої освіти є надання допомоги вчителю в організації, підтримці та здійсненні навчально-виховного процесу. Така підтримка передбачає як загальну підтримку, так і більш спеціальну допомогу у роботі з окремими учнями. Зазвичай, асистенти педагогів допомагають вчителям та іншим фахівцям надавати підтримку учням, для яких було визначено необхідність надання індивідуальної допомоги у сфері медичного та особистого догляду та/або забезпечення управління поведінкою під час планування індивідуальної навчальної програми (ІНП). Очікується, що асистенти педагогів можуть надавати необхідну підтримку під час виконання учнями навчальних завдань, а також володіють спеціальними навичками та вміннями, необхідними для задоволення потреб окремих учнів.  Такі спеціальні вміння та навички асистент педагога може набути під час додаткових тренінгів. Наприклад, якщо у класі є учень, який не чує або має порушення слуху, асистент педагога може потребувати додаткового тренінгу з оволодіння жестової мови. Іншим прикладом може слугувати підтримка асистентом педагога учня з порушеннями опорно-рухового апарату, яка передбачає допомогу у пересуванні.

Назви посад асистентів педагогів можуть відрізнятися – асистент вчителя, помічник вчителя, асистент класу, асистент з підтримки навчання, асистент з питань спеціальних потреб тощо, але суть основних завдань та компетенцій асистентів педагога є однаковою.

Роль асистентів педагога в роботі інклюзивного класу є надзвичайно важливою і полягає у наданні допомоги вчителю та дітям, в тому числі й дітям з особливими потребами у навчанні. Асистенти педагога забезпечують:

• Надання допомоги вчителям в організації, підтримці та впровадженні навчально-виховного процесу;
• Моделювання додаткової позитивної ролі для учнів, належних і ефективних міжособистісних комунікаційних навичок (вербальних, невербальних);
• Моделювання безпечної практики роботи та реагування на непередбачені ситуації в міру їх виникнення;
• Розширення навчальних можливостей для дітей;
• Індивідуалізований підхід до навчання дітей та надання індивідуальної уваги окремим учням;
• Управління поведінкою учнів, проведення спостережень відповідно до вимог вчителя;
• Додатковий час для вчителя для планування, навчання та оцінки навчального процесу;
• Більшу послідовність у процесі викладання;
• Кращий моніторинг та оцінку прогресу у навчанні та розвитку дітей;
• Моделювання організаційних навичок та підзвітності, дотримання основних правил та процедур, прийнятих у навчальному закладі.

Чіткого конкретного переліку обов`язків, які покладаються на асистента вчителя, немає. На визначення обов`язків асистентів педагога впливають різні чинники, а саме: характеристики та особистість вчителя, склад учнівського колективу, стосунки між асистентом вчителя та дітьми, міжособистісні навички вчителя та асистента вчителя, рівень навичок асистентів вчителя, фізичне середовище класу. Окремі вчителі можуть додавати власні вимоги щодо роботи асистентів з метою покращення якості викладання. Наступний перелік містить приклади можливих обов`язків асистентів педагога:

• Допомагати окремим учням у виконанні навчальних завдань, розроблених вчителем;
• Здійснювати нагляд за дітьми під час їх перебування в їдальні, на ігровому майданчику тощо;
• Надавати допомогу у здійсненні моніторингу прогресу дітей;
• Допомагати у роботі малих груп або індивідуально з окремими дітьми в той час, коли вчитель працює зі всією групою або іншими дітьми;
• Надавати допомогу у підготовці навчальних матеріалів;
• Допомагати у проведенні тестів, інших видів перевірочних робіт (підрахунок балів тощо);
• Допомагати вчителю у проведенні спостережень, здійсненні відповідних записів;
• Допомагати вчителю у вирішенні проблемних ситуацій та управлінні поведінко учнів у класі;
• Проведення інструкцій, розроблених вчителем;
• Співпраця з вчителем у процесі розроблення розкладу;
• Застосовувати та підтримувати стан обладнання в класі, включаючи проектор тощо.

Більш конкретні види діяльності, які можуть виконувати асистенти педагога, допомагаючи вчителю у процесі викладання, можуть включати в себе:

• організація екскурсій;
• читання книжок дітям;
• допомога учням у виконанні навчальних завдань, розроблених вчителем;
• роздавати матеріали учням на уроці;
• допомога дітям у вивченні свого імені, домашньої адреси, номера телефону, дня народження, імені батьків;
• здійснювати нагляд над ігровими видами діяльності дітей.

У США робота асистентів педагога також здійснюється під керівництвом вчителя та/або спеціального педагога і формально асистент педагога підпорядковується керівнику навчального закладу. Типовими завданнями асистента педагога є наступні:

• Модифікація чи адаптація інструкцій для учнів з особливими потребами під керівництвом вчителя;
• Забезпечення індивідуальної підтримки у навчанні та самообслуговуванні учням з особливими потребами;
• Ведення записів.

Нижче наведено приклади модифікації навчальної програми вчителем на основі рекомендацій асистента вчителя та інших парапрофесіоналів.

Асоціація вчителів Альберти (Канада) виробила ряд положень щодо ролей асистентів вчителів. Ці положення наводяться у Додатку 1 і серед інших визначають, що:

• асистент закріпляються за вчителем лише на його вимогу;
• асистенти підзвітні вчителям, за якими вони закріплені;
• вчитель, за яким закріплений асистент, призначає асистенту конкретні обов’язки;
• завдання, які вчитель ставить перед асистентом, не повинні включати роботу, за яку професійну відповідальність несе вчитель, наприклад, визначення навчальних потреб учня, вибір його навчальної програми чи оцінювання успішності учня.

Більш конкретні приклади завдань та обов`язків асистентів педагогів представлені у Додатку 2 «Нормативи Спілки вчителів провінції Нова Шотландія». У нормативах Спілки вчителів провінції Нова Шотландія (СВНШ) є розділ, у якому визначаються обов’язки асистентів учителів. СВНШ ділить їх на чотири категорії: (1) допомога в навчанні; (2) допомога у спостереженні; (3) допомога в управлінні поведінкою і (4) організація класу/ канцелярська допомога. Цей розділ особливо стосується асистентів учителів, які прийняті на посаду асистентів учителів у класі. Меншою мірою він стосується інших асистентів учителів, таких як фізіотерапевти та психологи. У другому розділі «Норматив» наводиться список обов’язків, які не повинні передаватися асистентам учителів. 

Необхідно також зазначити, що завданням асистента педагога є не лише допомога одному вчителю та одному чи кільком учням. Асистент педагога допомагає іншим вчителям у навчальному закладі залежно від розкладу. Крім того, учні, яким надає допомогу асистент педагога, можуть змінюватись кожного року. Так, у навчальний заклад можуть приходити нові учні, інші учні будуть потребувати меншої допомоги, а деякі – навпаки, більше. Асистент педагога має бути гнучким у задоволенні потреб, визначених керівником навчального закладу та вчителями.

Асистенти вчителів мають забезпечити виконання роботи для задоволення спеціальних потреб дітей та працювати під керівництвом вчителя (вчителів) або фахівців і в той же час – під загальним керівництвом керівника навчального закладу, який визначає, де і з ким працюватиме асистент вчителя.

Асистенти вчителів можуть надавати підтримку одному чи кільком учням у класі чи у школі, як це визначено вчителем (вчителями) та директором. Хоча основне завдання асистента вчителя – працювати з учнями, визначеними в процесі планування індивідуальних навчальних планів, гарною практикою ( для цілей «невідокремлення» окремих учнів) є розгляд асистента вчителя як додаткового ресурсу для всіх учнів у класі.

Залежно від поставлених завдань, асистента вчителя можуть попросити взяти участь у додатковому тренінгу чи іншій формі навчання. Деякі учні потребують періодичної допомоги, тоді як інші мають отримувати постійну, довгострокову підтримку, сплановану для них особисто. Така підтримка планується фахівцями у тісній співпраці з родиною учня і зазначається  в індивідуальних навчальних планах. Так, учень з порушеннями опорно-рухового апарату може потребувати інвалідного візка. Учень з порушеннями зору може потребувати постійної допомоги з перекладом шрифту Брайля, інші потреби учнів можуть бути не такими постійними. Учень з розумовими порушеннями може потребувати допомоги під час прийому ліків через певні проміжки часу. Деякі учні мають численні потреби.

Питання підзвітності асистентів педагога

Головна відповідальність за засвоєння учнями навчальної програми покладається на вчителів, від яких очікується дотримання високих професійних стандартів. У Канаді такі очікування викладені в ряді документів, у Великій Британії – в документі «Національні професійні стандарти для асистентів педагогів», у США також розроблені та діють Стандарти для педагогів, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами.

Зазвичай, відповідальність за призначення завдань допоміжному персоналу (парапрофесіонали), у тому числі й асистентам педагогів, несуть вчителі. Так, наприклад, у Канаді такі фахівці, як психологи, фізіотерапевти, медичні працівники та інші можуть поводити тестування дітей і надавати інші спеціалізовані послуги лише на прохання вчителів і консультуючись з ними. Так само контролюється вчителем і робота асистентів педагога, які безпосередньо працюють з учнями. Однак деякі інші асистенти вчителя, особливо ті, що надають необхідні учневі для доступу до освітньої системи медичні, гігієнічні або соціальні послуги, також можуть звітувати й перед іншими особами поза межами школи. Асистент, який відповідає і за надання медичних послуг учневі, і за допомогу вчителеві в класі, може звітувати двом особам. У деяких випадках такий асистент може звітувати двом учителям – кожному за свій аспект поставленого завдання. Ще в інших випадках асистент може підпорядковуватися вчителю й медичному професіоналу, наприклад, терапевту чи медичній сестрі.

Усі члени допоміжного персоналу повинні мати письмову посадову інструкцію, в якій вказуються їхні загальні обов’язки, кому вони підпорядковуються та як мають поводитися.

Відповідні ролі вчителів та їх асистентів точніше пояснюються в Додатку 3. Там наголошується, що асистенти вчителів працюють ефективніше, коли обов’язки їм призначають саме вчителі, а не інші шкільні посадовці.

Нижче наводяться два приклади. У першому описується ситуація ефективного залучення асистента вчителя, у другому – невизначеність робочих стосунків між вчителем та асистентом.

Основні відмінності між завданнями вчителя та асистента

Чітке окреслення ролей вчителя та асистента педагога є важливим елементом успішного впровадження навчальної програми для усіх учнів. Визначення ролей вчителя та асистента вчителя забезпечує дотримання етичних та офіційних вимог, які є орієнтиром при проведення нагляду та оцінки діяльності. Процес викладання навчального матеріалу асистентами вчителя може здійснюватися лише під керівництвом вчителя. Відповідальністю вчителя є:

• Попередня оцінка рівня розвитку учня;
• Планування цілей навчання, навчальних видів діяльності для окремих учнів;
• Впровадження навчальних цілей та завдань, зазначених в індивідуальному навчальному плані;
• Здійснення нагляду та координація роботи асистентів педагога та іншого персоналу, задіяного в навчальному процесі;
• Оцінка та звітування щодо прогресу учнів;
• Залучення батьків у процес навчання їхніх дітей;
• Координація та управління інформацією, отриманою від інших фахівців.

Вчителю також належить виконання інших ролей для успішної координації роботи асистентів педагога у своєму класі. Американські вчені Хелер і Пікет визначили специфічні ролі та відповідальності вчителя у роботі з асистентами педагога:

• Демонстрація прикладу професіоналізму у виконанні роботи вчителя;
• Встановлення критеріїв прийнятного виконання робочих обовязків асистентами педагога на початку навчального року;
• Забезпечення постійного зворотного звязку асистентам педагога з метою покращення їхньої роботи;
• Інформування асистентів педагога щодо індивідуальних потреб окремих учнів;
• Визначення та інформування ролі асистентів педагога в управлінні поведінкою учнів;
• Визначення обовязків асистентів педагога, які б допомагали вчителю у процесі викладання;
• Надання допомоги асистентам педагога у визначенні власної посадової ролі.

Отже, вчитель та асистент вчителя є учасниками диференційованої команди, які виконують різні ролі у навчальному процесі:

Зазначаючи різні ролі вчителів та асистентів вчителя, важливо також зазначити ролі керівника навчального закладу, адже саме керівник несе загальну відповідальність за роботу навчального закладу, в тому числі й роботу асистентів педагога. Керівник навчального закладу також є відповідальний за наступне:

• Щоденне керівництво, нагляд та оцінювання роботи шкільного персоналу, в тому числі й асистентів педагога;
• Формування розкладу, визначення обовязків та нагляд за асистентами вчителів спільно з вчителями та іншими фахівцями;
• Надання інформації асистентам вчителів щодо відповідних правил та процедур, прийнятих у навчальному закладі;
• Задоволення потреб асистентів вчителів у навчанні спільно з педагогічною радою навчального закладу: можуть існувати спеціальні тренінгові потреби в сфері особистої/медичної підтримки чи безпеки/управління поведінкою;
• Нагляд за роботою асистентів вчителя та спілкування з вчителями та асистентами вчителів (в усній та письмовій формах) щодо графіку роботи асистентів вчителів, конкретних обов`язків та очікуваних результатів від виконання конкретних завдань;
• Забезпечення роботи асистента у визначений час та формування розкладу.

Ефективні стосунки між учителем і асистентом учителя створюються за допомогою спільної відповідальності. Проте, основна відповідальність за формування стосунків покладається на директора школи. Директор, як лідер освітнього процесу, має забезпечити збереження цілісності професії вчителя. Сприяти цьому процесу директор може двома шляхами: розробити чіткі посадові інструкції для всього допоміжного персоналу та показати вчителям, як оцінювати асистентів учителів.

Допомога асистентам з боку вчителів

Численні ролі та завдання, які стоять перед асистентом педагога, потребують не лише належної її/його підготовки, а й постійної підтримки та допомоги з боку вчителя. Нижче наведено поради для вчителів щодо здійснення стратегій, реалізація яких значно підвищить рівень впевненості асистента педагога та зробить його роботу більш ефективною:

 Призначте час для регулярних зустрічей зі своїми асистентами. Вчителі мають наполягати на тому, щоб у шкільному розкладі був виділений окремий час для зустрічей з асистентами. Особливо важливо провести такі зустрічі на початку навчального року або відразу ж після прийняття на роботу асистента вчителя для того, щоб учитель зі своїм асистентом могли чітко з’ясувати свої ролі та визначити способи комунікації між собою. Крім того, у розкладі навчального закладу має бути відведений час для регулярних зустрічей учителів зі своїми асистентами протягом навчального року, щоб разом проводити планування, обмінюватися інформацією та обговорювати конкретні ситуації. Ці зустрічі можна призначати до або після уроків, а також під час них.

Встановіть ефективні способи комунікації. Для створення здорової робочої атмосфери вчителі мають ефективно спілкуватися зі своїми асистентами. Розпочати слід з чіткого розуміння сторонами своїх ролей та обов’язків, а також створити можливості для їх постійного вільного обговорення. Ефективна комунікація залежить також від того, наскільки обидві сторони чують одна іншу та враховують отриману інформацію.

Забезпечте поінформованість асистентів учителів. Щоб асистенти вчителів були постійно поінформованими щодо останніх подій та змін у житті навчального закладу, вчителі можуть забезпечити їх окремими скриньками, куди б надходила найсвіжіша інформація, а також забезпечити їх участь у засіданнях педагогічного персоналу під час обговорення питань, що стосуються також і асистентів вчителя.

Допомагайте асистентам учителів у розвитку навичок створення баз даних. Щоб робота асистентів учителів у класі була ефективною, вони мають знати про визначені вчителями цілі в індивідуалізованому навчальному плані (ІНП) учня, вміти бачити, що учень уже досяг поставлених цілей, і знати, як звітувати вчителю про свої спостереження. Якщо говорити точніше, то вони мають знати:

• які дані слід збирати;
• які стандартизовані форми та листи перевірок слід використовувати під час документування поведінки та досягнень, за якими вони спостерігають;
• як далі кваліфікувати поведінку, за якою вони спостерігають, за такими параметрами, як тривалість, частота та інтенсивність;
• як дохідливою мовою написати чіткий звіт про надзвичайний випадок.

Моделюйте базові поведінково-управлінські стратегії. Учителі несуть відповідальність за управління класом та дисципліну в ньому. Однак будь-якій людині, яка працює з учнем індивідуально або з групою, буде корисно вивчити, зокрема, такі стратегії, як наблизитися до учня під час розмови з ним, давати стримані відповіді та спонукати до комунікації, а не до конфліктів. Оскільки вчителі користуються цими стратегіями постійно, вони мають змогу навчити цього й своїх асистентів та інших людей, які працюють з учнями – через рольове моделювання чи безпосереднє навчання.

Переваги від роботи асистента вчителя

Основною перевагою залучення асистентів педагога до навчального процесу в інклюзивному класі є покращення якості викладання та послуг, що надаються учням. Звичайно, що робота в інклюзивному класі педагога та асистента вчителя має низку додаткових переваг, серед яких є такі:

• розвиток позитивної самооцінки учнів;
• більш позитивне ставлення учнів до школи і до процесу навчання;
• краща поведінка учнів у класі;
• більш ефективні стосунки між вчителем та батьками;
• покращені партнерські стосунки між вчителем та асистентом, як міжособистісні, так і управлінські;
• підвищення рівня залучення і розуміння навчального процесу з боку місцевої громади.

Зазначені переваги роботи асистента педагога в інклюзивному класі та позитивні результати  базуються на ряді припущень та переконань щодо ролі, підготовки та підпорядкування асистентів педагога:

• Асистенти педагога відіграють значну роль у наданні підтримки у виконанні навчальних завдань учнями;
• Вчителі є менеджерами у процесі викладання та управління поведінкою;
• Відповідна підготовка асистентів педагога забезпечує безпеку учнів та максимально збільшує ефективність їхньої праці;
• Навчальні досягнення учнів є результатом діяльності та відповідальності вчителя, не асистента педагога;
• Вчителям потрібна підготовка з питань роботи з асистентами педагога. Тренінги мають фокусуватись на різних ролях вчителя та асистента педагога у навчальному середовищі;
• Вчителі відіграють велику роль у розробці шкільної політики щодо функцій асистентів педагога, їх відбору, навчання, нагляду та оцінки їх діяльності;
• Політика навчального закладу має передбачати забезпечення регулярної комунікації з асистентами педагога та механізмів їх звітності та нагляду;
• Програми залучення асистентів педагога мають розроблятися та впроваджуватися на рівні кожного окремого навчального закладу. Вчителі доопрацьовують дані програми та використовують їх у своєму навчальному середовищі.

Асистенти педагога зможуть відповідати цим очікуванням за умови належної підготовки, підтримки та нагляду.

Волонтери як асистенти педагогів

Волонтери – це окрема категорія асистентів учителів. Багато батьків вважають відвідання уроків приємним і корисним як для себе, так і для своїх дітей. У свою чергу вчителі й асистенти вчителів можуть покласти на волонтерів рутинні класні обов’язки (наприклад, прибирання) і більше зосередитися на освітніх потребах учнів. Волонтери також можуть допомагати вчителям проводити різноманітні заходи або супроводжувати групу під час прогулянок чи екскурсій.

Якою б цінною не була допомога волонтерів, вони не є підзвітними особами, а тому не можуть повністю відповідати за якість своєї роботи. Це може створювати проблеми, тому навчальний заклад має встановити правила, які б визначали роль волонтерів у школах. Так, навчальний заклад може розробити положення стосовно відбору та видів діяльності волонтерів, а також вимагати у волонтерів спеціальний документ, у якому б йшлося про те, що вони ознайомилися з цими положеннями і розуміють, чого від них очікують. Якщо у навчального закладу немає політики щодо ролі та відповідальності волонтерів, учителі мають заохотити її розробити такий документ.

Оскільки навчальний клас є робочим місцем, то дорослі відвідувачі під час перебування у ньому вважатимуться членами робочої команди. Учитель приймає рішення стосовно частоти відвідування батьками уроків і їх залучення до роботи в класі. Волонтери, яким дозволяється перебувати у класі, отримують доступ не лише до дітей, а й до конфіденційної інформації. Крім того, вони можуть бути свідками конфіденційних дій. З цієї причини волонтери можуть перебувати у класній кімнаті лише за обставин, коли вони:

• відповідають встановленим навчальним закладом чи управлінням освіти критеріям волонтерства;
• працюють під безпосереднім контролем учителя;
• погоджуються поважати конфіденційність та особистість учнів, учителів та іншого персоналу навчального закладу;
• зосереджуються на допомозі учням у досягненні поставлених цілей;
• погоджуються, за потреби, допомагати всім дітям, а не лише своїм.

Кваліфікаційні вимоги та посадові обов`язки асистентів педагога

Досвід роботи інклюзивних навчальних закладів Канади та США свідчить, що кваліфікаційні вимоги до асистентів педагогів включають в себе, але не обмежуються такими:

• Диплом про отримання вищої педагогічної освіти (або відповідний еквівалент);
• Диплом або сертифікат, що підтверджує кваліфікацію асистента педагога, виданий офіційною установою з урахуванням проходження практики;
• Сертифікат про проходження тренінгу (ів);
• Можливість виконувати фізичну діяльність в межах посадових обов`язків.

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади можуть визначати спеціальні вимоги до педагогів, які поступають на роботу. При прийомі на роботу асистентів педагогів у Канаді враховуються такі чинники, як наявність педагогічної освіти, існуючий досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, готовність майбутнього асистента педагога працювати в команді із вчителем, батьками та іншими фахівцями. Додаткові вимоги щодо посадових обов`язків асистента педагога можуть обговорюватися з керівником навчального закладу.

Посадові обов`язки  асистента вчителя у навчальних закладах Канади містять перелік основних відповідальностей та очікувань і включають в себе наступні:

1. Здійснення особистого догляду. Якщо в процесі планування індивідуальної навчальної програми зазначено, що учень не може чи не повинен виконувати певні види діяльності самостійно, асистент вчителя під керівництвом останнього має:

• Допомагати учням з фізичними порушеннями та обмеженою мобільністю при виконанні фізичних вправ та пересуванні, а також сприяти у зайнятті необхідного положення;
• Забезпечувати безпечне оточення для задоволення потреб учнів у сфері особистого догляду на основі поваги до гідності дитини;
• Допомагати учням з виконанням щоденних побутових завдань (наприклад, користування туалетом, перевдяганням, прийомом їжі та з особистою гігієною). При цьому рекомендується, щоб при наданні спеціальних послуг для задоволення певних гігієнічних потреб учня з особливими потребами, асистент вчителя за можливості був тієї ж статі, що і учень;
• Допомагати із застосуванням допоміжного обладнання, включаючи ліфти та інші допоміжні технології;
• Допомагати приймати ліки згідно з медичними рекомендаціями;
• Здійснювати медичні процедури (наприклад, катетеризацію, парентеральне харчування) за умови відповідної підготовки та навчання;
• Надавати допомогу у виконанні навчальної програми під керівництвом вчителя.

1. Забезпечення безпеки/управління поведінкою. Під керівництвом вчителя (вчителів) та/або інших фахівців, асистент вчителя здійснює стратегії щодо управління поведінкою. Якщо учень не може регулювати свою поведінку, асистент вчителя має:

• Застосовувати належні фізичні дії, як це визначено командою фахівців в індивідуальному навчальному плані учня;
• Розвивати та заохочувати повагу до себе та до інших;
• Підтримувати та сприяти позитивну взаємодію між дітьми;
• Записувати дані та результати спостережень відповідно до визначених завдань (як наприклад, частота прояву певної поведінки, дані щодо тривалості прояву такої поведінки тощо);
• Надавати допомогу у виконанні навчальної програми, коли це вимагається та під керівництвом вчителя.

1. Очікування щодо професійної діяльності. Очікується, що асистенти вчителя співпрацюють як члени шкільного колективу та проявляють розуміння ролі асистента вчителя, при цьому:

• Демонструють етичну поведінку при вирішенні конфліктних ситуацій та з повагою до всіх її учасників;
• Сприяють забезпеченню поваги до усіх учнів і дорослих;
• Адресують всі запити щодо отримання тієї чи іншої інформації відповідним працівникам;
• Надають вчителю обактивну інформацію про учнів;
• Беруть регулярну участь у тренінгах та інших можливостях професійного розвитку;
• Дотримуються вимог приватності та конфіденційності;
• Забезпечують ефективне спілкування з учителем, іншими фахівцями та учнями;
• Демонструють знання з процедурами навчального закладу та їх дотримання.

1. Очікування щодо стосунків з учнями. Асистенти вчителя мають встановити та підтримувати позитивні відносини з учнями через:

• Ставлення до учнів з повагою, з визнанням їх гідності, з урахуванням особливостей їх фізичного, соціального та психологічного розвитку;
• Розвитку самостійності учнів та спроможності захищати власні інтереси завдяки плануванню належного часу для вираження очікувань учня, перегляду та закріпленню навичок та вмінь;
• Повагу та врахування сильних і слабких сторін учня;
• Підтримку ефективних відносин, що базуються на співпраці;
• Моделювання належної реакції на взаємодію, яку ініціюють учні.

У Кодексі професійної поведінки Асоціації вчителів Альберти (Додаток 3) наводяться обов’язки, за які відповідальність несуть учителі. Цей документ чітко вказує, що вчителям забороняється делегувати ці обов’язки іншим особам. Водночас Кодекс визначає, що вчитель може делегувати «специфічні й окремі аспекти навчальної діяльності» асистентам учителів за умови, що вчитель контролює та керує цією діяльністю.

Якщо навчальний заклад призначає асистентам учителів завдання, до виконання яких вони не підготовлені або не навчені, то це піддає учнів не лише небезпеці, а й створює загрозу судового позову за неналежне виконання роботи на основі того, що учням було відмовлено в праві отримання навчання від кваліфікованих учителів.

Асистенти вчителів, яким доручили виконувати навчальні обов’язки, мають сповістити про це керівника навчального закладу та опротестувати будь-яке завдання, що перевищує їх досвід або підготовку. Навіть кваліфіковані викладачі, котрі працюють на посаді асистента вчителя, не мають виконувати роботу, що не входить до компетенції займаної ними на даний час посади.  

Загалом учителі не мають ставити перед своїми асистентами завдання, які б потребували від них висловлення професійних суджень. Наприклад, учитель не повинен просити асистента планувати навчальний процес учня або перевіряти відповіді на запитання, де оцінювання потребуватиме інтерпретації викладеного. З іншого боку, вчитель може запропонувати своєму асистентові вибрати вправи, які учень міг би виконати (але остаточне рішення щодо застосування прийматиме вчитель); перевіряти вправи та тести множинного вибору, заповнені бланки та інші види вправ/запитань, де учень має дати єдину правильну відповідь; зробити ксерокопії роздавальних матеріалів, виготовити унаочнення чи інші матеріали під керівництвом учителя.

Наведені нижче приклади демонструють правильне та невідповідне залучення асистентів учителя до навчального процесу.

Багато асистентів учителів працюють з учнями, яким протягом усього дня потрібна спеціальна медична допомога та догляд за станом здоров’я. Вчителі мають розробити детальний план і вказати, які дії треба виконувати постійно, і що робити в надзвичайних ситуаціях, а також хто відповідальний за затвердження цих дій та їх виконання. Згода щодо надання будь-якої медичної допомоги учневі має бути отримана не тільки від батьків, а й від медичних спеціалістів. Під час розробки цих планів учителі повинні ретельно дотримуватися політики шкільної ради. Слід подати протест, якщо шкільна рада не має такої розробленої політики або якщо вчителів просять задовольняти медичні потреби учнів так, що це суперечить політиці шкільної ради. Більше того, якщо вони несуть за це відповідальність, то й мають наполягти на правильному врегулюванні цього процесу. Якщо ж вони відповідальності не несуть, то не повинні приймати рішення.

Професійна поведінка

Робота асистентів педагога проходить у рамках стосунків між роботодавцем та найманим працівником. Навіть ті вчителі, в підпорядкуванні яких перебуває асистент вчителя, не мають права накладати на нього дисциплінарну відповідальність або звільняти. Проте, учителі несуть відповідальність за оцінювання його роботи та за звітування про результати такого оцінювання відповідно до політики навчального закладу.

Щоб учителі могли виконувати цю контролюючу функцію, вони і мають наполягати на тому, щоб у контрактах роботодавців з цими найманими працівниками були наступні положення:

• опис посади та визначення термінів;
• положення, що найманий працівник поважатиме конфіденційність учня;
• ім’я та посада людини, у підпорядкуванні якої він перебуває;
• пункт, у якому йдеться, що від працівника очікують піклування про учнів;
• пункт, в якому описуються стандарти поведінки, якої чекають від співробітника, і
• положення про те, що він не порушуватиме існуючі політики району, в якому знаходиться школа.

Участь асистента педагога у заходах навчального закладу

Необхідність відвідування та участі в тому чи іншому засіданні/зборах колективу для людини, яка працює з учнями, залежить від завдань такої зустрічі та від того, на кого покладатиметься відповідальність за впровадження прийнятих на ньому рішень. Оскільки вчителі несуть відповідальність за виконання учнями навчальної програми, то їм потрібно відвідувати ті засідання, на яких приймаються рішення щодо планування навчально-виховного процесу. В таких ситуаціях роль асистентів звужується до повідомлення вчителям результатів своїх спостережень за учнями. З іншого боку, зважаючи на професійний досвід та відповідальність таких асистентів, як психологи або логопеди, їх також можуть запрошувати до участі в засіданнях.

Зустрічі з батьками з питань успішності учня

Загалом, зустріч з питань успішності учня мають відвідувати лише ті, хто безпосередньо несе відповідальність за визначення індивідуалізованої навчальної програми (ІНП). Саме тому учасниками такої зустрічі є тільки батьки учня, вчитель (-і), директор школи та інші спеціалісти, які надають учневі безпосередню професійну допомогу. Особи, які надають послуги учневі під керівництвом іншої особи (зазвичай учителя), не відвідують конференцій з питань успішності учня. До цієї категорії можна віднести асистентів вчителя, перекладачів мови жестів та інших працівників.

Якщо зустріч з питань успішності учня перетворюється на зустріч з планування, на якій обговорюються конкретна навчальна діяльність, стратегії, способи їх впровадження на практиці, її мають відвідати ті люди, котрі виконуватимуть всі заплановані дії. Ними можуть бути асистенти вчителів, перекладачі мови жестів та інші працівники. Проте, асистенти вчителів не повинні коментувати питання, які перебувають у професійній компетенції вчителя. Якщо їх про це просять батьки, то асистенти вчителів повинні сказати, що вони не можуть робити такі судження. Лише вчитель звітує перед батьками. Вчителі несуть професійну відповідальність – вони повинні прийти на зустріч підготовленими й уміти обґрунтувати вже прийняті рішення щодо програми навчання учня.

Засідання педагогічного персоналу

З усім персоналом навчального закладу слід поводитися з повагою – усі працівники мають відчувати, що відіграють важливу роль у досягненні місії школи. Саме тому допоміжний персонал школи має запрошуватися на окремі частини засідань, на яких надаватиметься інформація та плануватиметься соціальна діяльність. Проте, оскільки саме вчителі несуть остаточну відповідальність за навчальну програму, то всі інші не повинні брати участь у прийнятті рішень щодо неї.

Контроль і оцінювання

Контроль має базуватися на чітких посадових інструкціях. Учителям слід часто надавати асистентам зворотний зв'язок щодо виконання ними своїх обов`язків. Таке поєднання зворотного зв’язку, позитивної підтримки та самооцінювання полегшують учителю процес офіційного контролю. Вчителі мають брати безпосередню участь в оцінюванні роботи асистентів. Роботу асистентів учителів слід ретельно контролювати на початковому етапі їхньої роботи та письмово оцінювати після кількох перших місяців працевлаштування. Контроль має:

• гарантувати ефективну роботу асистентів учителів у рамках встановлених стандартів;
• стимулювати професійне зростання асистентів учителів та вдосконалення їх умінь;
• підвищити ефективність шкільних програм;
• забезпечити відповідність наданих освітніх послуг потребам учня.

Вчителі мають чітко розуміти процес контролю й оцінювання, включаючи використання постійно обновлюваної документації, спостереження, отримання безперервного зворотного зв’язку за такими критеріями виконання:

• сильні та слабкі сторони;
• здатність дотримуватися інструкцій;
• комунікаційні навички;
• ставлення до роботи;
• управління часом;
• робота й організаційні навички;
• здатність сприймати пропозиції та критику;
• ініціатива й наявність ресурсів;
• ставлення до учнів;

Виникнення проблем

Асоціація вчителів Альберти переконливо вірить у принципи природної справедливості та обов’язкової об’єктивності. Викладені в Кодексі професійної поведінки (Додаток 3) вимоги відкритості, справедливості та чесності вчителів у стосунках між собою слід поширити й на всі інші взаємини. Таким чином, коли у вчителів виникають труднощі у взаєминах з іншим персоналом, їм завжди слід прагнути вирішити проблеми шляхом обговорення саме з тією людиною, якої це стосується. Вчителі мають залучати до процесу інших людей лише за умови, що прямі переговори не зможуть вирішити існуючу проблему. Вони мають викласти свої проблеми письмово в короткому документі на основі зафіксованих фактів та випадків, а не на суб’єктивному трактуванні ситуації.

Так само, як учитель має говорити безпосередньо зі своїм асистентом про труднощі й проблеми в стосунках із ним, асистенти теж мають обговорювати подібні проблеми саме з учителем. Керівництво до цього процесу потрібно залучати лише тоді, коли ці перемовини не дадуть прийнятного для обох сторін результату.

Керівництво школи зі свого боку не повинно просити асистентів учителів звітувати йому про роботу вчителя. Тут мова йде про репутацію обох сторін.

Одна пересторога: якщо вчитель або асистент учителя мають підстави підозрювати, що співробітник або волонтер вчиняє кримінальні дії, наприклад, фізичне чи сексуальне насилля, вони повинні доповісти про це безпосередньо відповідним органам.

Як підсумок, слід зазначити, що оскільки чинне законодавство мало як регулює стосунки між учителями й асистентами вчителів, то перед учителями стоїть завдання зробити ці стосунки максимально ефективними. Певним чином ідеальні взаємини між учителем і асистентом учителя є постійним тривалим процесом. Однак на основі встановлених позитивних взаємин по всій провінції Альберта можна зробити висновок, що учні дуже виграють у ситуації, коли вчителі й асистенти вчителів чітко розуміють свої ролі й відповідальність і разом працюють над досягненням спільної мети.

Підготовка асистентів педагога

Підготовка асистентів педагогів: досвід Канади

Університет Грента Макюена – один із кількох державних навчальних закладів провінції Альберта, який пропонує програми підготовки асистентів учителів. Як і більшість таких закладів, він тісно співпрацює з Асоціацією вчителів і наголошує у своїй програмі на важливості побудови міцного зв’язку між учителями й асистентами вчителів. Університет також розробив «Кодекс поведінки асистентів учителів», який наведено у Додатку 3.

Нижче наводиться опис курсів, які пропонуються для асистентів вчителів університетом МакЮєна у провінції Альберта (Канада). Ці курси також містять 2 рівні. У курсі першого рівня розглядаються філософія та освітні концепції, пов’язані з навчанням дітей з особливими потребами в провінції Альберта. Крім того, курс досліджує теоретичну інформацію, пов’язану з синдромом дефіциту уваги, не мовленнєвими розладами навчання, синдромом Дауна, синдромом Мартіна-Белла (Х-синдромом), церебральним паралічем, припадком та порушеннями фетально-алкогольного спектру. Також досліджується роль, яку відіграють асистенти вчителя під час впровадження цілей, визначених у індивідуалізованому навчальному плані учня. Слухачі досконало вивчають стратегії модифікації програми, стратегії ведення документації та вплив конкретного медичного лікування.

В результаті участі у цьому курсі слухачі будуть володіти наступними компетенціями:

1. Описувати філософію й освітні поняття, пов’язані з освітою учнів з особливими потребами в провінції Альберта;
2. Розуміти етимологію й теоретичні основи, пов’язані з окремим дослідженням конкретних особливостей;
3. Застосовувати різноманітні навчальні стратегії, пов’язані з конкретними особливостями;
4. Обговорювати роль асистента вчителя під час роботи з учнями з особливими потребами;
5. Допомагати вчителям у впровадженні індивідуалізованих навчальних програм;
6. Підготуватися до ведення детальної документації під час роботи з учнями з особливими потребами;
7. Визначати, як приписані лікарями медичні засоби можуть вплинути на поведінку та навчання в класі.

Курс складається з п’яти модулів:

Модуль 1: Вступ

Модуль 2: Когнітивні розлади

Модуль 3: Особливі фізичні потреби

Модуль 4: Порушення розвитку

Модуль 5: Порушення фетально-алкогольного спектру

Тривалість курсу: 16 тижнів.

Курс другого рівня також триває 16 тижнів і спрямований на розвиток вміння запроваджувати стратегії, які допомагають асистентам педагогів досягнути цілі, визначені в Індивідуалізованому навчальному плані (ІНП). З-посеред іншого вивчаються такі теми: емоційні розлади й розлади поведінки, Синдром Туретта, аутичні розлади, труднощі з мовою/мовленням, втрата слуху, втрата зору.

В результаті вивчення цього курсу слухачі зможуть:

• розуміти етимологію й теоретичні основи, пов’язані з кожним дослідженим порушенням;
• визначати й реагувати на можливі фізичні, соціальні й навчальні проблеми, пов’язані з конкретним розладом;
• застосовувати конкретні навчальні стратегії для роботи з учнями з особливими потребами;
• розуміти важливість позитивних взаємин з професійним персоналом, який працює з учнями, які мають особливі потреби;
• описувати роль асистента вчителя, який працює в інклюзивному навчальному середовищі;
• обговорювати різноманітні моделі навчання для учнів з особливими потребами та можливі підстави для вибору саме такої програми;
• використовувати матеріали, в яких описується допоміжна роль сертифікованого вчителя.

Підготовка асистентів педагогів: досвід США

Виходячи з основних ролей та завдань асистента педагога, очікується, що асистенти педагога володіють розумінням основних етапів розвиту дітей та основних характеристик можливих порушень у розвитку (порушення слуху та зору, затримка психологічного розвитку, розумові порушення, порушення опорно-рухового апарату, синдром Дауна, аутизм); стратегіями управління поведінкою учнів. 

Федеральні та професійні організації США визначили основні компетенції чи стандарти для асистентів педагога, які працюють з дітьми з особливими потребами. Рада для особливих дітей (Council for Exceptional Children) розробила стандарти, як були інтегровані у стандарти багатьох штатів Америки і які описують основні компетентності асистентів педагога, які працюють з дітьми з особливими потребами:

• Знання у таких сферах, як читання, письмо, математика;
• Спроможність працювати членом команди з виконання програми, розробленої для учнів з особливими потребами;
• Спроможність допомагати вчителю та іншим фахівцям у забезпеченні особистісно орієнтованого навчального середовища;
• Спроможність допомагати вчителю та іншим фахівцям у плануванні та організації навчання;
• Спроможність допомагати вчителю та іншим фахівцям у залученні дітей та молоді до навчання;
• Спроможність допомагати вчителю та іншим фахівцям в оцінюванні потреб учнів, моніторингу прогресу;
• Відповідати професійним та етичним стандартам.

Очікувані практичні навички асистента педагога включають наступні:

• Вміння залучати учнів до навчальної діяльності;
• Мотивувати та заохочувати учнів до участі у грі та навчальній діяльності;
• Підтримувати учнів та забезпечувати фізичне пересування протягом усього шкільного дня (за потреби);
• Допомагати учня у виконанні навчальних завдань та у підготовці до тестів згідно із встановленими вимогами;
• Підтримувати навчання учнів, надаючи пояснення та демонструючи необхідні навички, а також моделюючи належну поведінку в групі/класі, щоб закріпити знання, надані вчителем;
• Допомагати дітям у вирішенні міжособистісних конфліктів;
• Створювати позитивні стосунки з учнями, що ґрунтуються на повазі, та забезпечувати ефективне середовище для якомога кращого навчання;
• Сприяти самостійності учня, застосовуючи стратегії допомоги у процесі прийняття рішень для вирішення проблем;
• Застосовувати стратегії, спрямовані на розвиток впевненості учнів у власних силах та їх самостійності;
• Забезпечувати атмосферу безпеки та поваги;
• Спілкуватись з учнями ефективно та з повагою, використовуючи мову та тон, що відповідають ситуації та фізичному/емоційному стану учнів;
• Взаємодіяти з персоналом у такий спосіб, який сприяв би розвитку позитивних взаємовідносин;
• Співпрацювати з іншими фахівцями під час розроблення індивідуальних навчальних планів;
• Організовувати та координувати щоденну діяльність з метою виконання певних завдань;
• Визначати вимоги до роботи та терміни її виконання, надаючи письмові та/або усні рекомендації, за потреби запитувати про додаткові роз`яснення;
• Звертатись до вчителя за інформацією та ресурсами, необхідними для виконання завдань;
• Збирати, організовувати та створювати матеріали відповідно до вказівок вчителя;
• Спостерігати за учнем у школі та в інших громадських місцях (за потреби);
• Спостерігати за учнем та об`єктивно документувати інформацію щодо виконання учнем завдань та поведінки, повідомляти цю інформацію вчителю;
• Працювати зі спеціальними засобами, обладнанням та технологіями, сприяти роботі учнів з цими засобами
• Використовувати обладнання на тому професійному рівні, який вимагається для виконання необхідного завдання.

На додаток до основних компетенцій очікується, що асистенти педагогів зможуть отримувати тренінги з тих чи інших питань та інші додаткові можливості для професійного розвитку, які покращать їхні можливості у сфері виконання завдань відповідно до визначених вимог. Потреби в отриманні додаткового тренінгу чи/та інших можливостях професійного розвитку можуть ініціюватися самим асистентом педагога або можуть бути визначеними в процесі планування керівником навчального закладу та вчителем.

У більшості країн асистенти педагога можуть не мати педагогічної освіти, а тому для них пропонуються курси на базі вищих навчальних закладів освіти, коледжів або тренінги, що надаються недержавними організаціями. Так, метою курсів з підготовки асистентів педагога, що впроваджуються в університетах та коледжах Канади, є підготовка асистентів педагогів для надання допомоги вчителям інклюзивних класів та іншим фахівцям, що працюють з дітьми з особливими освітніми потребами та  розвинути  наступні компетенції:

• Надання допомоги вчителям, які працюють в інклюзивному класі, у підготовці навчального матеріалу;
• Встановлення контакту з учнями;
• Управління поведінкою учнів, проведення спостережень відповідно до вимог вчителя у класі;
• Моделювання належних і ефективних вербальних, невербальних, письмових та міжособистісних комунікаційних навичок;
• Моделювання безпечної практики роботи та реакції на непередбачені ситуації в міру їх виникнення;
• Моделювання організаційних навичок та підзвітності як пара професіоналів, що працюють у школі;
• Сприяння навчальній діяльності під керівництвом вчителя;
• Дотримання основних правил та процедур, прийнятих у навчальному закладі.

Такі курси включають ряд тем – від основних принципів і характеристик інклюзивної освіти та характеристик учнів з особливими освітніми потребами до підтримки організації навчального середовища та управління поведінкою. Формат курсів передбачає усні презентації, письмові завдання, групові проекти та практичні завдання.

Програма підготовки асистентів учителів займає 10-12 місяців, навчання можна проходити як протягом цілого дня, так і частково. По закінченні курсу слухачі отримують відповідний сертифікат. Навчальні заклади пропонують дистанційні та стаціонарні курси. Зазвичай, навчальний план складається з 9-14 курсів, які включають 1-2 практичні заняття. Деякі навчальні заклади вимагають, щоб слухачі взяли участь принаймні в одній професійній конференції.

Більшість навчальних закладів, що проводять навчання для асистентів учителів, співпрацюють із школами і слухачі тренінгу/курсів можуть отримати практику та досвід на робочому місці. Це дає слухачам прекрасну можливість на практиці застосувати отримані знання та розвинути власні навички роботи як асистента учителя. З іншого боку, це прекрасна можливість для самих шкіл отримати додаткові людські ресурси для роботи з дітьми.

У більшості штатів США асистенти педагога повинні мати 60 кредитних годин підготовки, що забезпечується коледжем або університетом. Асистенти педагога повинні мати атестат про завершення середньої освіти і відповідати наступним кваліфікаційним критеріям:

• Два роки навчання у вищому навчальному закладі;
• Демонструвати знання і здатність допомогти у читанні, письмі, математиці та/або готовності до читання, готовності до письма та готовності до математики.

Підготовка асистентів педагогів у США є двохрічною і включає такі курси:

• Курс англійської мови
• Три курси з психології (зазвичай, Вступ до психології, Освітня психологія та Дитяча психологія)
• Один курс з історії США
• Один курс з державної політики
• Один курс з біології або фізики
• Один курс з математики (на рівні коледжу)
• Один курс з гуманітарних наук
• Один курс з освітніх технологій
• Один курс з навчання дітей з особливими потребами
• Один курс з розвитку дитини
• Один курс з мистецтва спілкування
• Один курс з охорони здоров`я, включаючи надання першої допомоги

Підготовка асистентів педагогів: досвід Великої Британії

 Національні професійні стандарти для асистентів педагогів, які були розроблені і діють у Великій Британії з 2001 року, визначають наступні цінності та принципи, на яких має здійснюватися діяльність асистентів педагога:

Робота у партнерстві з учителем. Основна відповідальність за організацію навчально-виховного процесу, в тому числі й за організацію роботи асистента вчителя, належить вчителю. Асистент педагога працює під керівництвом вчителя, як під час діяльності з усією групою дітей, так і в малих групах чи індивідуально з окремими учнями. Для цього вчитель має ознайомити та проінструктувати асистента щодо навчальних планів, цілей та очікуваних обов`язків асистента. Передбачається, що асистент педагога бере безпосередню участь у плануванні навчально-виховного процесу разом з вчителем.

Робота в рамках статутної організаційної діяльності. Асистент педагога є штатною одиницею відповідного навчального закладу, а тому має дотримуватися усіх процедур та вимог, визначених статутом даного навчального закладу.

Підтримка інклюзії. Основними принципами інклюзивної освіти, які має підтримувати асистент педагога, є визначення відповідних навчальних цілей, врахування різноманітних навчальних потреб дітей, зменшення бар`єрів у навчанні для окремих дітей. Деякі асистенти педагогів можуть надавати конкретну допомогу окремим учням, деякі – допомагати вчителю у роботі зі всім класом. Але в обох випадках така допомога є вкрай важливою для сприяння процесу навчання та участі, розвитку позитивної самооцінки учнів та самостійності, забезпечення досягнення максимального потенціалу розвитку для усіх учнів.

Рівність можливостей. Асистенти педагогів відіграють важливу роль у забезпеченні рівного доступу до навчальних та розвивальних можливостей для усіх учнів. Деякі учні потребують додаткової або відмінної підтримки для того, щоб мати рівні можливості для участі та навчанні. Асистенти педагога надають таку підтримку окремим учням або групі учнів. У деяких випадках, асистенти педагога можуть працювати зі всією групою учнів під керівництвом вчителя, в той час, як вчитель може працювати з окремими учнями індивідуально.

Анти-дискримінація. Асистенти педагога не повинні проявляти дискримінацію по відношенню до окремих дітей чи групи дітей на основі таких ознак, як гендер, расова належність, віросповідання, культурний та соціальний рівень, сексуальна орієнтація чи особливості фізичного та/або розумового розвитку. Як і інший персонал навчального закладу, асистенти педагога мають моделювати та просувати анти дискримінаційні практик у роботі зі всіма учнями та колегами.

Святкування різноманітності. Асистенти педагога мають демонструвати та моделювати цінність індивідуальних характеристик кожного учня з метою сприяння розвитку позитивної самооцінки, почуття власної гідності, розуміння та визнання різних цінностей та культури усіх учнів.

Сприяння розвитку самостійності. Надаючи допомогу окремим учням або групі учнів, асистенти педагога всіляко сприяють розвитку позитивної самооцінки, віри у власні сили, а також розвитку навчальних компетенцій: підвищення рівня знань, розвитку навичок та розуміння. Учням мають надаватися можливості для здійснення власного вибору та прийняття відповідальності за власні рішення.

Конфіденційність. Асистенти педагога мають дотримуватися конфіденційності інформації. Ця вимога стосується інформації про учнів та колег і поширюється на спілкування з іншими як в межах робочих стосунків, так і у соціальній сфері.

Постійний професійний розвиток. Асистенти педагога використовують усі можливості професійного та особистого розвитку, щоб сприти учнівським досягненням.

Національні стандарти для асистентів педагога були розроблені з метою підготовки та професійного розвитку асистентів педагогів і базуються на існуючих кращих практиках, визначають очікувані результати та є валідним механізмом для здійснення оцінки діяльності працівників у всій Великій Британії. Ці стандарти стосуються усіх працівників, які працюють працюють разом з вчителями у початковій та середній школі, а також у спеціальних навчальних закладах. Оскільки стандарти розроблені на основі аналізу кращих існуючих практик, вони також містять опис основних завдань, які стоять перед асистентами педагогів. Асистенти педагога можуть використовувати ці стандарти як механізм самоперевірки та само оцінювання власних компетенцій. Результати такого само оцінювання можуть бути використані для написання власного резюме (Curriculum Vitae), для визначення потреб у подальшому професійному розвитку. Дані стандарти також використовуються при плануванні та розробці навчальних програм, які пропонуються коледжами, університетами, іншими тренінговими організаціями.

Підготовка до роботи асистентом педагога передбачає 2 рівні: для осіб без педагогічної освіти та осіб, які вже мають досвід роботи асистентом педагога. Кожен рівень містить курси, які є обов`язковими та курси, які пропонуються на вибір.

Так, перший рівень підготовки асистентів педагогів без педагогічної освіти містить 4 обов`язкові курси:

1. Допомога в організації ресурсів та веденні записів.
2. Допомога в наданні підтримки учням.
3. Надання підтримки під час проведення навчальних видів діяльності.
4. Надання ефективної підтримки колегам.

Перший рівень підготовки містить п`ять курсів, серед яких слухачі можуть обрати для себе три курси:

1. Підтримка навчальних видів діяльності з грамоти та математики.
2. Управління поведінкою учнів.
3. Забезпечення безпеки учнів.
4. Здоровий спосіб життя.
5. Використання ІКТ в класі.

Другий рівень підготовки також включає чотири обов`язкові курси та 19 курсів на вибір, серед яких слухачі мають обрати для себе 6 курсів.

Обов`язковими курсами є:

1. Управління поведінкою учнів.
2. Встановлення стосунків з окремими дітьми та групами дітей.
3. Надання підтримки учням під час навчальних видів діяльності.
4. Перегляд власного професійного розвитку.

Курси на вибір включають в себе наступні:

1. Допомога в організації навчального середовища.
2. Ведення записів з відслідковування прогресу учнів.
3. Проведення спостережень.
4. Планування та оцінювання навчальних видів діяльності.
5. Соціальний та емоційний розвиток дітей.
6. Забезпечення безпеки учнів.
7. Здоровий спосіб життя.
8. Надання підтримки учням у двомовному середовищі.
9. Підтримка учням з проблемами в комунікації та взаємодії.
10. Підтримка учнів з когнітивними проблемами.
11. Підтримка учнів з особливими потребами в управлінні поведінкою, соціального та емоційного розвитку.
12. Підтримка учнів з фізичними та сенсорними порушеннями розвитку.
13. Використання ІКТ у класі.
14. Розвиток грамотності.
15. Розвиток навичок обчислювання.
16. Підтримка учнів у засвоєнні навчальної програми.
17. Підтримка розвитку робочих команд.
18. Підтримка та розвиток партнерських стосунків з колегами.
19. Співпраця з батьками.

Також важливо зазначити, що кожна тема в курсі зазначає очікувані компетенції (знання, навички та ставлення), а також сферу застосування стандарту.

Додатки:

Додаток 1. Політика Асоціації вчителів Альберти щодо асистентів учителів

Додаток 2. Нормативи Спілки вчителів провінції Нова Шотландія для асистентів учителів

Додаток 3. Кодекс поведінки асистентів учителів

Додаток 4. Витяги зі «Шкільного акту»

Додаток 5. Доповідь Асоціації вчителів Альберти про асистентів учителів (1973 р., зміни 1985, 1993, 2003 рр..)

Додаток 6. Кодекс професійної поведінки Асоціації вчителів Альберти

Додаток 7. Посадова інструкція. Навчальний округ м. Едмонтон

Додаток 8. Приклад форми оцінки роботи асистента вчителя

Додаток 9. Кілька прикладів з реального життя

Додаток 10. Ситуації для обговорення

Використані матеріали:

1. Огляд ролі асистентів учителів у канадських школах (досвід провінцій Манітоба, Нова Шотландія та Альберта), підготовлений для проекту «Інклюзивна освіта для дітей з інвалідністю в Україні» Канадським центром досліджень з питань інвалідності.
2. Матеріали університету Сейнт Льюїс (штат Міссурі, США).
3. Що має знати кожен спеціальний педагог: етика, стандарти для спеціальних педагогів. 5-те видання, 2003. Рада для особливих дітей.
4. Національні професійні стандарти для асистентів педагога. Національна тренінгова організація місцевих урядів, Велика Британія, 2001.

Корисні ресурси:

1. Посібник асистента вчителя: підтримка успішності учнів, 2009р., провінція Нова Шотландія, Департамент освіти www.ednet.ns.ca/pdfdocs/studentsvcs/taguidelines
2. Асистенти у сфері навчання у школах Манітоби, 2009, провінція Манітоба, Департамент освіти
3. Можливості щодо навчання асистентів вчителя для мешканців Північної Альберти, підготовлено для о, 2002, www.nadc.gov.ab.ca/docs/clearing
4. Веб-сайт Ред Рівер коледжу, . ..//
5. Веб-сайт університету Вінніпег www.uwinnipeg.ca/idex/dce-eap-pt

Додаток 1. Політика Асоціації вчителів Альберти щодо асистентів учителів

Загальна політика

12.А.1. Асистенти вчителів – особи, які не є вчителями, але які безпосередньо допомагають окремому вчителю чи групі вчителів досягати поставлених освітніх цілей. (1973/85/93)

12.А.2. З точки зору визначених завдань навчання, недоцільно покладати на асистентів учителів будь-які професійні обов’язки, які належать до компетенції учителів. (1973/93)

12.А.3. Конкретні функції та завдання асистентів учителів має встановлювати вчитель, до класу якого цей асистент прикріплений, а не статут школи чи законодавство.(1971/75/78/83/85/93/2003)

12.А.4. Потрібно уникати ситуацій, коли асистент учителя прикріплюється до класу лише через велику або малу кількість учнів у класі. (1971/73/75/78/83/85/93/2003)

12.А.5. Вчитель несе професійну відповідальність за:

• визначення навчальних потреб учнів;
• призначення учням навчальних програм відповідно до цих навчальних потреб;
• звітування перед батьками про успішність учня;
• впровадження навчальних програм;
• оцінювання результатів освітнього процесу, якими вчитель не може знехтувати, або якщо це етично, то доручити оцінювання будь-якому своєму асистенту. (1973/78/93/2003)

12.А.6. Асистент призначається вчителю за згодою самого вчителя, і саме вчитель дає йому завдання. (1973/93/2003)

12.А.7. Асоціація вчителів Альберти заперечує проти залучення асистентів учителів, якщо воно може призвести до скорочення дипломованих учителів у школі. (1985/93)

12.А.8. Державні коледжі провінції Альберта мають скласти свою програму підготовки асистентів учителів таким чином, щоб вона готувала асистентів до залучення учнів з особливими потребами для звичайних класів. (1992/95/98/2002)

12.А.9. Вчителі, які керують роботою свого асистента, мають уміти оцінювати його роботу. (1999/2002)

Чинні директиви

12.В.1. ЯКЩО БУДЕ ПРИЙНЯТО, Асоціація вчителів Альберти наполягає на тому, щоб шкільні адміністрації розробили обов’язкові стандарти поведінки недипломованого персоналу й волонтерів. (1996/99/2002/05)

12.В.2. ЯКЩО БУДЕ ПРИЙНЯТО, «Асоціація вчителів Альберти» вимагає від Відділу освіти розробити положення, які б встановлювали стандарти ролі, контролю та оцінювання парапрофесіоналів чи асистентів, котрих на роботу приймає шкільна рада. (2005)

Додаток 2. Нормативи Спілки вчителів провінції Нова Шотландія для асистентів учителів

У нормативах Спілки вчителів провінції Нова Шотландія (СВНШ) є розділ, у якому визначаються обов’язки асистентів учителів. СВНШ ділить їх на чотири категорії: (1) допомога в навчанні; (2) допомога у спостереженні; (3) допомога в управлінні поведінкою і (4) організація класу/ канцелярська допомога. Цей розділ особливо стосується асистентів учителів, які прийняті на посаду асистентів учителів у класі. Меншою мірою він стосується інших асистентів учителів, таких як фізіотерапевти та психологи. У другому розділі «Норматив» наводиться список обов’язків, які не повинні передаватися асистентам учителів. Обидва розділи дивіться далі.

Розділ 5. Обов’язки асистентів учителів.

А. Допомога в навчанні

Загальна

1. Виконувати програми, дії, вправи та використовувати матеріали, як визначає вчитель.
2. Працювати в напрямі стратегії навчання, обраної вчителем.
3. Допомагати інтегрувати учнів з особливими потребами.

Особлива

1. Допомагати учням – забезпечувати умови, необхідні для виконання звичних дій у школі/класі (наприклад, ведення записів).
2. Перевіряти нескладні (об’єктивні) тести та виправляти завдання для перевірки вчителя.
3. Допомагати вчителеві під час виконання учнями об’єктивних тестів (так/ні, заповнити порожні місця, підібрати відповідник, питання множинного вибору) і детальних перевірок, а також допомагати учневі під час виконання тестів.
4. Допомагати учням під час відпочинку й на перервах.
5. Розповідати і читати оповідання учням, групам або класам, слухати читання учнів.
6. Допомагати учням шукати запропоновану вчителем додаткову літературу.
7. Показувати вихованцям, як правильно й безпечно користуватися обладнанням та інструментами.
8. Модифікувати й адаптувати письмові матеріали (наприклад, диктувати текст для аудіозапису).
9. За необхідності, повторно формулювати учням завдання.
10. Наводити школярам приклади або моделі запитань.
11. Створювати ситуації для обговорень і взаємодії (наприклад, мозкові атаки).
12. Давати натяки й підказки.
13. Допомагати учням оформлювати їхні письмові роботи.
14. Підтримувати задані вчителем стандарти.
15. Допомагати під час їх роботи на комп’ютері або під час використання іншого обладнання.
16. Допомагати дітям формувати організаційні вміння і вміння навчатися.
17. Допомагати виконувати призначені їм терапевтичні процедури: психотерапію, логопедію, роботу, ЕСЛ та інші.
18. За потреби, супроводжувати учня до місця навчання/практики, і під керівництвом учителя допомагати йому під час переїзду на нове місце навчання/практики.
19. Якщо потрібно, відвідувати засідання в школі.
20. Перевіряти, щоб учні виконували завдання і вчасно їх здавали.
21. Виконувати будь-які інші поставлені вчителем завдання, щоб заняття в класі відбувалися ефективно (див. розділ «Заборонені дії»).

Б. Допомога у спостереженні

Загальна

1. Звертати увагу на сильні сторони учня і його стиль навчання.
2. На вимогу вчителя фіксувати, як часто спостерігається певна поведінка.

Особлива

1. Спостерігати за будь-якими ознаками прогресу/регресу, які контролюються.
2. Спостерігати за будь-якими складнощами/труднощами під час виконання призначених завдань.
3. Спостерігати за частотою виявів певної поведінки, яка контролюється.
4. Спостерігати за стосунками учнів з однолітками та персоналом.
5. Спостерігати за змінами в емоційному стані учня.
6. Звітувати про діяльність учня в класі.
7. Звітувати про діяльність учня за межами класу.
8. На вимогу вчителя вести записи, проводити перевірки і/або усно звітувати перед ним.

В. Допомога в управлінні поведінкою

Загальна

1. Допомагати вчителеві створювати позитивну навчальну атмосферу.
2. Взаємодіяти з учнями, сприяти їх навчанню і зростанню, індивідуальності й гідності.

Особлива

1. Заохочувати й хвалити.
2. Мотивувати учнів.
3. Пояснювати учням зразки бажаних умінь і поведінки.
4. Допомагати в забезпеченні стабільного підходу до навчання й демонструвати зразкову поведінку.
5. За потреби давати учневі на вибір кілька варіантів рішення.
6. Знати особистість учня й надавати йому індивідуальну допомогу/настанови.
7. Допомагати з інтеграцією учнів з особливими потребами через забезпечення стабілізуючого впливу та відповідності програми.
8. Допомагати у застосуванні призначених учителем технік управління стресом.
9. Допомагати контролювати на перервах.
10. Заохочувати й пропагувати правила етикету і ґречних манер у школі.

Г. Організація класу/ канцелярська допомога

Загальна

1. Допомагати здійснювати ефективну діяльність у класі, надаючи канцелярську допомогу, призначену вчителем.
2. Здійснювати загальний контроль/спостереження за учнями на шкільних майданчиках та у школі (наприклад, в туалетах, коридорах, їдальні тощо).
3. Відповідно до політики шкільної ради виконувати встановлені медичні процедури, якщо помічник кваліфікований і має на це дозвіл.

Особлива

1. Оновлювати інформацію на дошці оголошень
2. Шукати й отримувати навчальні матеріали.
3. Складати навчальні ігри.
4. Видавати книжки.
5. Друкувати матеріали.
6. Копіювати матеріали для вчителя.
7. Вести в класі картотеку неконфіденційних матеріалів.
8. Виставляти матеріали перед початком уроку.
9. Брати матеріали в бібліотеці або інформаційному центрі.
10. За необхідності допомагати учням у їхніх фізичних потребах (наприклад, годувати, відвідувати туалет, дотримуватися охайності, вдягати, мати ошатний вигляд, рухатися і т.д.).
11. Допомагати шкільній медсестрі, терапевту та іншому навчальному й медичному персоналу під час їх візиту до школи.
12. Давати ліки відповідно до рецепту (на що має бути письмовий дозвіл) і за необхідності надавати першу медичну допомогу.
13. Стежити за приїздом і від’їздом дітей зі школи, допомагати виходити і заходити в автобус.
14. Допомагати вчителеві під час підготовки до обіду і прибирати.
15. Збирати гроші (наприклад, оплати учнів та ін.).
16. Вести облік обладнання і надходжень.
17. Готувати бібліотечні картки.
18. За вказівкою вчителя замовляти й зберігати навчальні матеріали.
19. Контролювати пересування між класними кабінетами та іншими службами школи.
20. Здійснювати телефонні дзвінки, що стосуються виконання поточних справ (наприклад, замовляти фільми, домовлятися про транспорт для поїздок, перевіряти замовлення).
21. Допомагати з одягом.
22. Записувати завдання на дошці та ін.
23. Роздавати й збирати обладнання.
24. Збирати зошити й тестові завдання.
25. Вести збір матеріалів, їх облік і зберігання (малюнки, аплікації, саморобки та ін.).
26. Контролювати поведінку учнів у класі, коли вчителя терміново ненадовго викликають з уроку.
27. Допомагати вчителю контролювати поведінку під час виїздів за межі школи.
28. Допомагати під час поточних медоглядів.
29. Допомагати учням під час збору матеріалів, необхідних для домашніх завдань.

Розділ 6. Заборонені дії.

1. Планування й початкове навчання.
2. Суб’єктивне оцінювання учнів чи їх робіт.
3. Заміна вчителів на уроках, якщо асистент працює на посаді допоміжного персоналу.
4. Розробка планів конкретних уроків.
5. Планування центрів навчання.
6. Добір або призначення видів навчальної діяльності.
7. Оцінювання та добір навчальних матеріалів.
8. Оцінювання професійного та непрофесійного персоналу.
9. Оцінювання шкільних програм.
10. Звітування перед батьками.
11. Доступ або запис інформації на картки особистої інформації чи узагальнених записів інформації.

Додаток 3. Кодекс поведінки асистентів учителів

Університет Грента Макюена – один із кількох державних навчальних закладів провінції Альберта, який пропонує програми підготовки асистентів учителів. Як і більшість таких закладів, він тісно співпрацює з Асоціацією вчителів і наголошує у своїй програмі на важливості побудови міцного зв’язку між учителями й асистентами вчителів. Університет також розробив «Кодекс поведінки асистентів учителів», який ми з його дозволу наводимо далі.

Кодекс поведінки

Ми на курсі підготовки асистентів учителів університету Грента Макюена переконані, що асистенти повинні взяти на себе зобов’язання дотримуватися найвищих етичних стандартів. Також вважаємо, що асистенти вчителів зобов’язані взяти на себе таку відповідальність:

Зобов’язання перед учнями й навчальним персоналом

1. Помічники вчителів повинні дотримуватися конфіденційності. Вони в жодному разі не можуть розкривати інформацію про учнів, батьків або колег, яку отримують під час навчального процесу, крім випадків, коли таке розкриття слугуватиме виключно професійній меті або вимагатиметься відповідно до чинного законодавства.
2. Помічники вчителів сприяють розвитку самооцінки в усіх учнів та формуванню позитивної взаємодії між усіма учнями.
3. Помічники вчителів відповідають за співпрацю з учителем, за створення запланованих навчальних можливостей, щоб актуалізувати навчальний потенціал учнів, з якими вони працюють.
4. Помічники вчителів мають з гідністю й повагою ставитися до всіх учнів незалежно від їх зовнішнього вигляду, соціально-економічного становища, етнічного походження або особливих фізичних потреб.
5. Вони зобов’язані за законом повідомляти про будь-які ознаки неналежного поводження з учнем. Якщо в помічника вчителя є підстави запідозрити неналежне поводження з учнем, найперше він повинен повідомити про це вчителеві, за яким закріплений. Якщо він знехтує цим обов’язком, то може піддати небезпеці здоров’я учня, і такі дії кваліфікуватимуться як сприяння зловживанню.
6. Помічники вчителів зобов’язані підтримувати ефективні робочі стосунки з персоналом, учнями, батьками та адміністрацією школи в рамках навчального середовища.
7. Помічники вчителів зобов’язані ознайомитися із загальними правилами й процесами в школі/класі для того, щоб бути зразком правильної поведінки для учнів і дотримуватися правил дисципліни у школі/класі.
8. Помічники вчителів повинні робити відповідні судження під час вирішення проблем відповідно до встановлених школою правил і процедур.
9. Помічники вчителів зобов’язані отримувати вказівки від учителів і допомагати їм у класі в застосуванні методів навчання та підтримці навчального процесу відповідно до вказівок учителя.
10. Помічники вчителя зобов’язані надавати підтримку вчителю, з яким вони працюють, не підриваючи його повноваження. Якщо виникають питання щодо професійної компетенції або професійної репутації, вони мають направлятися до керівництва школи відповідно до встановлених для цього процедур і підходів.

Посадові обов’язки

1. Помічники вчителя зобов’язані вирішувати проблеми пов’язані з роботою, які можуть виникнути, з учителем, за яким вони закріплені.
2. Помічники вчителя зобов’язані обговорювати зі своїм учителем власну компетенцію та ефективність, щоб постійно підтримувати свої навчальні навички й уміння на високому сучасному рівні.
3. Від помічників учителів очікується вміння пристосовуватися до різноманітних завдань, які ставляться перед ними у класі.
4. Від помічників учителів очікується робота з повагою до гідності й цілісності професії.
5. Помічники вчителів мають дотримуватися «Акту про право інтелектуальної власності» та вказівок щодо використання ксерокопій матеріалів.
6. Помічники вчителів зобов’язані використовувати Інтернет як належний навчальний інструмент з метою навчальних досліджень і контролювати, щоб учні чинили так само.

Додаток 4. Витяги зі «Шкільного акту»

1.1.9.9. «Вчитель» – особа, яка має диплом з присвоєною кваліфікацією вчителя, виданий відповідно до цього «Шкільного акту».

18. Під час навчання або контролю/нагляду вчитель повинен:

18.1. Компетентно навчати учнів.

18.2. Проводити навчання освітніх курсів та освітніх програм, які затверджені й вимагаються цим «Шкільним актом».

18.3. Поширювати необхідні для надання освіти стандарти та цілі, які затверджені відповідно до цього «Акту».

18.4. Заохочувати учнів до навчання і сприяти йому.

18.5. Регулярно перевіряти рівень знань учнів і періодично звітувати про нього перед учнями, їх батьками та шкільною радою.

18.6. Під керівництвом директора школи підтримувати дисципліну й порядок серед студентів під час їх перебування в школі чи на шкільному подвір’ї, а також під час відвідання ними заходів, які дозволені або спонсоровані шкільною радою.

18.7. Виконувати всі розпорядження директора й шкільної ради, якщо вони не суперечать положенням колективного договору й особистого контракту вчителя.

20. Директор школи повинен:

20.1. Бути лідером освітнього процесу в школі.

20.2. Забезпечувати відповідність навчання, яке проводить вчитель – співробітник школи, до освітніх курсів та освітніх програм, які затверджені й вимагаються цим «Шкільним актом».

20.3. Проводити оцінювання програм, які викладаються в школі, або доручати це вповноваженим стороннім організаціям.

20.4. Забезпечити учням можливість досягнення стандартів освіти, встановлених Міністерством.

20.5. Керувати – управляти школою.

20.6. Підтримувати дисципліну й порядок в школі чи на шкільному подвір’ї, а також під час заходів, дозволених або спонсорованих шкільною радою.

20.7. Сприяти співпраці школи з громадою, якій вона надає послуги.

20.8. Контролювати оцінювання учнів і їх успішність.

20.9. Проводити оцінювання вчителів, які працюють у школі.

20.10. Виконувати покладені на нього шкільною радою обов’язки директора школи відповідно до постанов та вимог шкільної ради, якщо вони не суперечать положенням колективного договору й особистого контракту директора.

60.1. Шкільна рада повинна:

60.1.1. Встановити політику надання освітніх послуг і навчальні програми.

60.1.2. В сфері своєї операційної діяльності

60.1.2.1. Оформити страхові поліси.

60.1.2.2. З дозволу Міністерства виконувати дії відповідно до Частини 1 Підчастини 3 «Страхового Акту», або

60.1.2.3. З дозволу Міністерства укласти іншу прийнятну для Міністерства угоду, яка б захищала шкільну раду та співробітників від відповідальності, позовів щодо:

60.1.2.3.1. смерті або нанесення травми;

60.1.2.3.2. пошкодження майна, або

60.1.2.3.3. пошкодження власності, яка належить шкільній раді, і в якій шкільна рада має свій інтерес

60.1.2.3.3.1. тому що рада погодилася її застрахувати;

60.1.2.3.3.1. за яку в іншому разі рада несла б або могла нести відповідальність;

60.1.3. обслуговувати, ремонтувати, обладнувати та підтримувати в робочому стані всі її об’єкти рухомої і нерухомої власності;

60.1.4. надавати всім співробітникам копії розроблених радою правил, які безпосередньо стосуються їхньої діяльності;

60.1.5. розробити правила, які б регламентували обставини виключення учня зі школи чи призупинення його навчання, а також обставин, за яких виключений учень може бути поновлений у школі.

92.1. Шкільна рада повинна брати на посаду вчителя лише дипломовану особу – з кваліфікацією вчителя, що присвоюється відповідно до цього «Акту», якщо в ньому не говориться інакше.

92.2. Шкільна рада може брати на роботу компетентну особу для викладання мови або культури під керівництвом учителя, якщо в неї є диплом, про який ідеться в підпункті (1).

93. Якщо в особи немає диплома з кваліфікацією вчителя, виданого відповідно до цього «Акту», то така особа не може займати керівну посаду, функції якої безпосередньо належать до функцій учителя з навчання.

112.1. Шкільна рада не повинна свідомо брати на посаду вчителя особу, яка не є дипломованим кваліфікованим учителем відповідно до цього «Акту», якщо це не дозволяється цим «Актом».

112.2. Особа не може викладати в школі під керівництвом шкільної ради, якщо вона не є дипломованим кваліфікованим учителем відповідно до цього «Акту», якщо це не дозволяється цим «Актом».

112.3. Особа, яка не має права викладати, не має права отримувати будь-яку оплату за свою роботу в якості вчителя.

117. Додатково до співробітників, вказаних у розділах 113 і 116 шкільна рада може брати на роботу інших співробітників, які не є викладачами, яких рада вважатиме потрібними для здійснення своєї діяльності.

Додаток 5. Доповідь Асоціації вчителів Альберти про асистентів учителів (1973 р., зміни 1985, 1993, 2003 рр..)

Зростання кількості недипломованого шкільного персоналу

На момент 1970 року різні обставини чинили тиск на шкільні ради для збільшення кількості асистентів учителів та розширення їх функцій у школах.

Якщо враховувати лише фінансовий бік питання, шкільні ради охоче б передали асистентам роботу з паперами й надання спеціальних послуг, оскільки таким чином хотіли зменшити неефективність. Навіщо платити вчителям високі ставки за перевірку відвідування учнів, за ведення формулярів виданих підручників та видавання аудіо-, відео- обладнання/матеріалів? Всі ці обов’язки можна передати іншому персоналу, робота якого коштує менше.

Новий напрям фінансування федеральних грантів на «Програми місцевої ініціативи» й загальне ставлення громадськості до витрат на освіту мали також і політичне підґрунтя. Шкільні ради почали непокоїтися через загрози джерелам фінансування, як наприклад, зростаючі протести платників податків проти збільшення оподаткування нерухомості. Якби батьки погодилися активніше залучатися до шкільної діяльності через волонтерські та інші безкоштовні для школи програми, тоді б шанси шкільних рад на переобрання і затвердження їхнього бюджету зросли. На нагальні питання підзвітності в освітній галузі частково можна було відповісти через запровадження волонтерських проектів, які б надали змогу й батькам виконувати певну роботу. Таким чином шкільний клас починає сприйматися як робочий майданчик, а батьки можуть самі оцінити загальну складність процесу навчання. Залучення батьків зазвичай допомагає виконувати навчальну програму.

Суспільство також потребувало більше залучати асистентів учителів. У ті роки вільного часу ставало більше, і волонтерські програми давали змогу застосувати свою енергію й почуватися ціліснішою особистістю. Коли загальний рівень освіти й благополуччя населення зростає, також зростає потреба роботи, яка б приносила задоволення, проте ринок не встигає її задовольняти. Багато громадян відчувають потребу надавати допомогу в реалізації соціально значущих проектів; і волонтерські соціальні проекти – спосіб участі окремої особи в житті суспільства.

Поєднання цих економічних, політичних і соціальних факторів заохочувало шкільні ради до збільшення можливостей залучення недипломованих волонтерів та іншого персоналу до роботи в школі. Шкільні ради брали на роботу не лише секретарів, а й технічних спеціалістів, бізнес менеджерів, бібліотекарів, тренерів та індивідуальних викладачів. Також зростала пропозиція волонтерів-викладачів і спостерігачів. Хоча залучення до шкільного персоналу старших людей мало на меті послабити існуючу проблему, наступне зростання допоміжного шкільного персоналу принесло з собою свій комплекс нелегких проблем.

Яка допомога потрібна вчителям?

Не слід перекручувати факт, що вчителі самі попросили надати їм спеціальні послуги (технічні, канцелярські, контролюючі) через неспроможність їх самим виконувати у рамках виділеного часу за рахунок саме вчительських функцій. Вчителі не намагалися передати свої навчальні функції «молодшим помічникам». Вони вважали, що кожен учень має право на отримання освіти від висококваліфікованих учителів.

У той час, як економічний, політичний та соціальний тиск і бажання вчителів надавати кращі послуги з навчання учнів поєдналися і призвели до більш інтенсивного й бажаного прийняття на роботу асистентів учителів, деякі шкільні ради використовували асистентів учителів у тих ситуаціях, у яких учителі не могли брати участь з етичних причин. Наприклад, учителі не вимагали втручатися в процес взаємодії між учителем і учнем, а також не просили, щоб у стосунках між ними й учнями з’являвся дорослий посередник.

Складається враження, що мінімум у двох сферах учительської роботи асистенти перебрали на себе обов’язки вчителів: бібліотечна справа й послуги зі спеціальної допомоги. Коли виникала потреба в учителі-бібліотекарі, деякі шкільні ради на цю посаду призначали технічних працівників бібліотеки. В багатьох випадках ради замінили вчителів-бібліотекарів на технічних бібліотекарів. Пояснювали це тим, що за відсутності коштів на вчителя-бібліотекаря краще мати замість нього хоча б технічного бібліотекаря, аніж нікого. Але слід пам’ятати, що технічний бібліотекар недостатньо кваліфікований для виконання цих функцій і не може брати на себе таку ж відповідальність, як вчитель-бібліотекар.

Якщо йдеться про послуги зі спеціальної допомоги, то коли вчителі просили надати допомогу учням з особливими навчальними потребами, яким потрібна була висококваліфікована допомога, деякі шкільні ради призначали на ці посади асистентів учителів. Але це не вирішувало проблему: дитина не отримувала послуг, яких потребувала, а оскільки вчитель не міг дозволити, щоб ці послуги надавалися некваліфікованим персоналом і виконував їх сам, то навантаження вчителя не зменшилося. В деяких випадках у вчителів роботи навіть додалося, оскільки йому слід було координувати роботу асистента з учнями за рахунок свого власного часу.

Визначення завдань навчання

Частково питання асистентів учителів ускладнювалося через саму природу завдання навчання. До приходу великої кількості недипломованих дорослих до шкіл визначити завдання навчання було досить просто: «… всі ті професійні завдання, які виконують учителі в ході своєї діяльності, пов’язаної з навчанням учнів. Сюди входять безпосереднє управління класом і проведення занять, підготовка уроків, використання аудіо-візуального та іншого обладнання й матеріалів, оцінювання успішності учнів та підтримання належного порядку в класі, який би сприяв створенню здорового навчального клімату. Ішлося також про обов’язок учителів здійснювати загальний нагляд/контроль учнів відповідно до закону, вказівки або особистого договору, щоб певною мірою допомагати з виконанням позапрограмної або додаткової до навчальної програми, погодженої з персоналом, співпрацювати з іншими вчителями в найкращих інтересах учнів і загалом бути активним членом шкільної навчальної команди».

Залучення асистентів учителів дало змогу перебрати від учителів виконання деяких із цих завдань, і хоча відповідальність все-таки несе вчитель, він не завжди виконує саму роботу; її робить асистент, який підпорядковується вчителю. Той факт, що асистенти вчителів перебрали на себе певні обов’язки, вплинув на сплутання ролей в очах громадськості, та й серед самих асистентів і учителів – тому дехто запитують, що входить в обов’язки вчителя і чим насправді вчитель відрізняється від волонтера чи асистента, якому платять за роботу.

Чим займається вчитель

Учителів наймають для надання професійних послуг у певних галузях, які називають галузями навчання, а послуги – навчання (як воно визначається в політиці «Асоціації»). Більша частина діяльності з навчання являє собою взаємодію учня з учителем – під час уроку/лекції, лідерської або шкільної діяльності, управління невеличкими групами або контакту один-на-один. Крім того, також є багато до- і післяурочної діяльності з розвитку та адаптації навчальної програми, стратегій оцінювання та навчання.

Основа професійного завдання

Не відкидаючи такі аспекти, як мотивація учнів, контроль, виконання навчальної програми та управління ресурсами в класі, слід наголосити на чотирьох наступних аспектах навчання: визначення навчальних потреб учня, їх задоволення, впровадження навчальної програми та оцінювання учня, програми й самого себе. Ці чотири сфери є основою професійного завдання. Вчитель не лише несе повну відповідальність за цю діяльність, а й здебільшого повинен їх виконувати.

Щоб отримати інформацію для прийняття рішень щодо успішності учня в навчанні, вчитель повинен активно співпрацювати з учнем, щоб у жодному разі не дати змогу завантажити учня навчанням з боку асистентів або навіть і самих учителів, і все ж таки мати етичну владу для прийняття рішень щодо успішності учня. Справді, радники не можуть давати порад особі, з якою вони не переговорили, лікарі не виписують рецепт хворому, поки його не оглянуть. Подібним чином і учитель не повинен пасивно брати на себе відповідальність за учнів, яких він не навчав.

Будь-які зміни у використанні персоналу мають призводити до остаточного покращення освітньої програми на користь учня. Основна цінність організованої освіти базується на якості безпосередньої взаємодії вчителя й учнів. Будь-яка інновація, що сприятиме подальшому усуненню вчителя від такого безпосереднього спілкування з учнями, беззаперечно веде до руйнування якості освіти.

Делегування завдань асистентам

Учитель постійно несе відповідальність за виконання навчальної програми і зобов’язаний виконувати пов’язані з програмою професійні обов’язки. Завдання, що перебувають за межами професійної діяльності, можна делегувати асистентам, і асистент інколи може демонструвати, коментувати слайди або обговорювати з учнями питання в тих сферах, де вони – спеціалісти. Тобто в певні моменти навчального процесу асистент може брати участь у навчальному компоненті освіти. Однак ці дії асистент виконуватиме під керівництвом учителя так само, як доповідач, якого вчитель запрошує зі своєї громади. Асистент не може діагностувати, давати рекомендації або оцінювати учнів. І якщо вчитель використовує допомогу асистента в освітньому процесі, то повинен розуміти необхідність інформації для складання бази даних, щоб постійно діагностувати, давати рекомендації й оцінювати учнів. Учитель повинен особисто проводити переважну частину навчання, щоб налагодити взаємодію з учнем, необхідну для отримання даних щоб прийняти належні освітні рішення.

Асистенти можуть виконувати ролі в інших аспектах навчальної функції. Асистенти й волонтери можуть допомагати мотивувати учнів. Асистенти, яких взяли на посаду асистентів навчання, хоч і здатні інколи виконувати описані вище навчальні дії, можуть вважати своїм головним завданням допомогу під час розробки матеріалів освітньої програми, а особливо під час підготовки навчальних пакетів для індивідуальних програм навчання. У таких асистентів буде окрема сфера компетенції. Асистенти вчителів також можуть виконувати певну роль під час контролю/наглядання, але вона обмежується вимогами юридичної відповідальності – підтримувати такий стандарт турботи, який може надати лише дипломований учитель на посаді вчителя. Асистенти можуть допомагати працювати з кабінетними та шкільними ресурсами всіх видів, включаючи тексти, бібліотечні матеріали, аудіо-візуальне обладнання.

В усіх випадках роль асистентів має полягати в якісній допомозі взаємодії вчителя з учнем через усунення канцелярських, технічних та наглядових бар’єрів на цьому шляху. Якщо асистенти виконають цю роль, у вчителя вивільниться час на взаємодію з колегами, батьками та учнями (індивідуально та у невеликих групах), таким чином покращуючи обсяги та якість взаємодії вчитель–вчитель, вчитель–батьки та вчитель–учень.

Додаток 6. Кодекс професійної поведінки Асоціації вчителів Альберти

Кодекс професійної поведінки встановлює мінімальні стандарти професійної поведінки вчителів, однак це не вичерпний список таких стандартів. На будь-якого члена Асоціації вчителів Альберти, котрого звинувачують у порушенні професійних стандартів, включаючи й положення «Кодексу», може накладатися штраф за непрофесійну поведінку стосовно законодавства «Асоціації» на регіональному рівні у випадках, якщо він не звільнений від відповідальності за законом.

У стосунках з учнями

1. Вчитель навчає учнів, поважаючи гідність і права всіх осіб, незалежно від раси, релігійних віросповідань, кольору шкіри, статі, сексуальної орієнтації, статевої ідентичності, фізичних характеристик, сімейного стану, статусу в сім’ї, віку, походження, місця народження, місця проживання, соціо-економічного стану чи рідної мови.
2. (1) Вчитель несе відповідальність за визначення навчальних потреб, складання та впровадження навчальних програм та оцінювання успішності учнів;

(2) Вчитель не може делегувати ці повноваження будь-якій іншій особі, яка не є вчителем.

1. Вчитель може делегувати окремі специфічні аспекти навчальної діяльності недипломованому персоналу за умови, що вчитель контролює та керує цією діяльністю.
2. Вчитель ставиться до дітей з гідністю й повагою, уважний до їхніх обставин.
3. Учитель не може розголошувати інформацію про учня, яка була отримана конфіденційно або під час виконання професійних обов’язків, крім передбачених законодавством випадків і коли вчитель вважає, що таке розголошення виконуватиметься в найкращих інтересах учня.
4. Вчитель не може отримувати плату за індивідуальне навчання учня з будь-якого предмета, яких він навчає цього учня в класі.
5. Вчитель не може використовувати своє професійне становище, щоб отримувати прибуток від продажу послуг або речей для учнів під його керівництвом.

У стосунках зі шкільною владою

1. Вчитель опротестовує призначення обов’язків, для виконання яких у нього немає кваліфікації, або умов, що ускладнюють надання професійних послуг.
2. Учитель виконує договірні зобов’язання перед роботодавцем, поки вони не будуть припинені за згодою сторін або відповідно до чинного законодавства.
3. Вчитель завчасно повідомляє про своє рішення припинити роботу.
4. Вчитель дотримується договорів, які від його імені підписує «Асоціація».

У стосунках з колегами

1. Вчитель не підриває в учнів довіру до інших учителів.
2. Вчитель критикує професійну компетенцію або професійну репутацію іншого вчителя лише конфіденційно перед відповідною офіційною особою і після того, як повідомив про це вчителю, якого критикує, в чіткій відповідності до розділу 23 Акту про професію вчителя.
3. Якщо вчитель подає доповідь про роботу колеги, то робить це чесно і до того, як передати її відповідному керівникові, надає її копію вчителеві, якого критикує, в чіткій відповідності до розділу 23 Акту про професію вчителя.
4. Вчитель не може здійснювати будь-яких кроків для забезпечення звільнення з роботи іншого вчителя, через ворожість до нього або заради власної користі.
5. Вчитель визнає право опротестувати через належні інстанції адміністративні політики та практику, яких він свідомо не сприймає; також він визнає, що якщо адміністрація програє позов, то вона повинна виконати рішення влади.
6. Вчитель як адміністратор дає змогу членам персоналу висловлювати свої думки та вносити пропозиції щодо управління школою.

Стосовно професії

1. Вчитель виконує свою роботу гідно, з повагою, як того потребує професія.
2. Вчитель не займається діяльністю, яка негативно впливає на якість професійних послуг учителя.
3. Вчитель передає в «Асоціацію» на вирішення суперечки з іншими колегами, які виникають під час виконання професійної діяльності і не можуть бути вирішені шляхом особистих переговорів.
4. Вчитель робить заяви від імені «Асоціації» або її членів лише за умови отримання дозволу на це.
5. Вчитель погоджується, що надання послуг «Асоціації» входить до професійних обов’язків.

Затверджено Щорічною асамблеєю учасників у 2004 році відповідно до Акту про професію вчителя.

Додаток 7. Посадова інструкція. Навчальний округ м. Едмонтон

НАВЧАЛЬНИЙ ОКРУГ м.  ЕДМОНТОН

Посадова інструкція

Працівник на цьому організаційному рівні надає стандартизовану навчальну й організаційну підтримку учням. Посада передбачає певну варіативність діяльності працівника, що зумовлює необхідність аналізу з його/її боку для зваженого вибору найдоцільнішої методики з низки стандартних варіантів.

(а) Зазначте типи питань, які працівник має вирішувати на постійній основі.

 Дана особа приймає рішення у межах встановлених правил і процедур, наприклад, стосовно послідовності роботи. Працівник виявляє ініціативу й виконує повторювані завдання самостійно без нагадування відповідних інструкцій. Також, за потреби виконує інші обов’язки.

Працівник на цій посаді надає допомогу в процесі розробки, впровадження і модифікації планів навчальної діяльності учнів, які складає вчитель.

Працівник на цій посаді на власний розсуд обирає найдоцільнішу методику з низки стандартних варіантів, визначених учителем.

Приклади питань, які може вирішувати працівник:

• надає пропозиції щодо вибору конкретних ресурсів і матеріалів для задоволення індивідуальних потреб учня;
• визначає слушний момент для втручання з метою корекції неналежної поведінки учнів за допомогою попередньо визначених та погоджених прийомів формування позитивних моделей поведінки;
• спираючись на свої знання, досвід та з урахуванням конкретної ситуації здійснює моніторинг та оцінку досягнутого учнем прогресу із занесенням відповідних результатів до спеціальної таблиці/журналу та надає їх інтерпретацію іншим членам шкільного персоналу, учням та їхнім піклувальникам.

(б) Зазначте типи питань, для вирішення яких працівник має звертатися до свого безпосереднього керівника.

Питання стосовно делегування робочих завдань для цього працівника, очікуваної кількості та якості їх виконання, а також щодо пріоритетності таких завдань вирішує помічник координатора з питань курикулуму (навчального плану).

Для вирішення складних завдань і питань, які не регулюються шкільними положеннями й нормами, необхідно звертатися до вчителя. У таких ситуаціях надаються спеціальні вказівки й інструкції.

Приклади питань цього рівня:

• складні проблеми поведінки;
• здоров’я учнів;
• обговорення рішень стосовно змін у діяльності та поведінці певного учня з учителями, координатором річної паралелі та помічником координатора з питань курикулуму (навчального плану);
• рішення щодо внесення змін у цілі навчання певного учня, його індивідуалізований навчальний план.

(а) Вкажіть періодичність (як часто), тип/вид контакту та його мету.

Часті контакти з учнями, членами шкільного персоналу, батьками, особами, які представляють різноманітні служби на базі громади та представниками громадськості. Для налагодження позитивних зв’язків з громадськістю велике значення мають навички міжособистісної взаємодії.

Певна допомога в підтриманні зв’язків та в процесі комунікації.

Контакти з членами шкільного персоналу, учнями та піклувальниками.

Під час збирання інформації та обміну нею працівник має діяти дипломатично й розважливо.

Моніторинг та усна оцінка проміжних навчальних досягнень учня.

 Участь у нарадах та конференціях для обговорення випадку індивідуального учня. Наприклад: наради викладачів певної річної паралелі, індивідуальні бесіди, наради з учителем.

(а) Хто є адміністративним керівником для цієї посади? Опишіть характер оцінки результатів трудової діяльності даного працівника.

Учитель, координатор річної паралелі, помічник координатора з питань курикулуму (навчального плану).

Цей працівник працює самостійно та потребує мінімальних вказівок з боку вчителя та/або координатора річної паралелі / помічника координатор з питань курикулуму. Вчитель дає працівникові змогу допомагати учням якнайкраще виконувати свої завдання.

На початку кожного року визначаються річні цілі, після чого здійснюється спостереження за роботою працівника, надається зворотний зв’язок та вказівки, за потреби проводиться атестація із документальним підтвердженням її результатів.

(а) Опишіть тип необхідних фізичних зусиль, яких має докладати працівник на цій посаді.

 Часто сідати, стояти, рухатися, піднімати й нахилятися (або комбінація зазначених рухів) та значне фізичне навантаження.

(а) Опишіть тип умов роботи, в яких працює цей член персоналу.

Робоче місце розташоване в зручному приміщенні, де час від часу присутні чинники, що зумовлюють незначний фізичний дискомфорт.

Можливий ризик зараження інфекційними хворобами від учня або члена персоналу (це питання регулюється положеннями й нормами правління навчального округу: IHCC > адміністративне розпорядження інспектора навчального округу та Закон про охорону здоров’я: Розділи 33 і 34). Приклади інфекційних хвороб включають СНІД та гепатит Б.

Може мати справу з кров’ю чи рідинами людського організму (правила гігієни визначені положеннями та нормами правління навчального округу: адміністративне розпорядження інспектора округу IHCA.AR.).

(а) Нові обов’язки та умови їх виникнення:

 Забезпечення комплексного особистого догляду за учнями, які мають потреби медичного характеру (наприклад, зондове харчування). Зокрема, контролює процес та надає допомогу під час прийому їжі за допомогою штучного стравоходу та прийому ліків.

Забезпечення регулярних контактів і надання допомоги в процесі комунікації з ширшою аудиторією, в тому числі з іншими членами шкільного персоналу, фахівцями, які надають консультації й допомогу дитині, та батьками. Для цього бере участь в обговоренні та вирішенні повсякденних питань та/або проблем.

(б) Скасовані обов’язки та причини їх скасування:

І)  Не застосовується.

Додаток 8. Приклад форми оцінки роботи асистента вчителя

Назва навчального закладу: _____________________________________________________

Дата:_____________________________

Асистент вчителя: _____________________________________________________________

Умови роботи: Повна зайнятість ___  Часткова зайнятість ____ Інше ___________

Дата працевлаштування: ________________

Вчитель:______________________

Директор: ___________________

Інформація про виконання обов`язків

Для кожного пункту, зазначеного нижче, визначте рейтинг, який найбільше відповідає виконанню асистентом вчителя своїх обов`язків. Відповідні коментарі можуть бути зазначені на зворотному боці цієї форми.

Шкала рейтингу

1. Не виконує обов`язки: робота здійснюється на невисокому рівні, не відповідає очікуваним стандартам. Якщо загальне виконання обов`язків не задовольняє вимоги до посади, необхідно розробити чіткий план удосконалення виконання обов`язків.
2. Вимагає покращення: виконання обов`язків свідчить, що вчитель може виконувати певні завдання краще. Робота може все ще потребувати вдосконалення щодо певного аспекту (певних аспектів), але не може вважатись негативною оцінкою спроможності асистента вчителя.
3. Виконує обов`язки: визначає рівень виконання обов`язків, який відповідає посадовим вимогам за умови надання звичайної підтримки з боку управлінського персоналу.
4. Виконує роботу, що перевищує посадові обов`язки: визначає рівень виконання обов`язків, що перевищує стандартні вимоги до посади. Асистент вчителя виконує додаткові обов`язки та демонструє ініціативу як кваліфікований та досвідчений штатний працівник.

Примітки/коментарі:

Сфери, що потребують покращення/Необхідний додатковий тренінг та розвиток

Цей розділ необхідно заповнити разом з асистентом вчителя та керівником навчального закладу.

Чи були досягнуті попередньо визначені цілі? Так ______   Ні _______

Необхідний розвиток:

Професійні цілі для наступної оцінки:  

Оцінювач: ____________________    Дата: ___________________________

Дата наступної оцінки: ______________________________

Я прочитав (ла) цю оцінку та обговорив (ла) її з оцінювачем:

Підпис асистента вчителя: _____________________  Дата: _______________

Додаток 9. Кілька прикладів з реального життя

Наступні питання побудовані на реальних ситуаціях, про які нам повідомляли вчителі.

1. Вчитель розробив аудіопрограму, яка б відповідала навчальним потребам одного з учнів. Асистент, який один на один працює з учнем, вважає, що ця програма не підходить учневі, і сказав про це його батькам. Що можна зробити в такій ситуації?

Тут ми бачимо дві проблеми. По-перше, асистент не має кваліфікації для оцінювання програми, і тому перевищив свої повноваження під час коментування доцільності. В асистента справді можуть бути цінні застереження на основі своїх спостережень за роботою учня над програмою. Однак він повинен обговорювати їх з учителем і дійти згоди, чи можна запровадити якісь окремі зміни. По-друге, коли асистент обговорював це питання з батьками, то підірвав їхню довіру до вчителя. Такі дії порушили положення підписаного особистого робочого контракту й заслуговують на догану. Повторення такого випадку надасть адміністрації підстави для розірвання договору. 

2. У моїх учителів є дуже креативна асистентка, у якої часто під час роботи з учнями виникають цікаві ідеї. Я турбуюся через те, що інколи вона приймає самостійні рішення, що учневі слід припинити виконання домашнього завдання й переключитися на іншу цікаву роботу, наприклад, виготовлення новорічних іграшок. Питання наступне: наскільки широким має бути діапазон дій асистента вчителя, щоб мати змогу змінювати поставлені вчителем завдання?

Можливо, у цьому випадку асистент припустила, що переключення на виконання робіт своїми руками було необхідним для розвитку емоційних чи поведінкових потреб учня. Однак їй потрібно було спочатку проконсультуватися з учителем не тільки щоб переконатися в доречності виконання інших дій, а й для того, щоб обговорити, як часто такі переключення мають відбуватися в поточному навчальному процесі.

3. Одна з наших асистенток учителя не звертає увагу на використання учнем нецензурної лексики й неприпустиму поведінку. Хоча вчитель зобов’язав її забезпечити більш високий стандарт поведінки, поки що вона цього не зробила.

Головною освітньою метою для багатьох учнів з особливими потребами є навчання відрізняти, яка поведінка соціально допустима, а яка – ні. Вчитель повинен не тільки ще раз наполягти на виконанні попереднього поставленого завдання, а й також дитині, як реагувати на неприйнятну поведінку. Якщо асистент і далі терпітиме неприпустиму поведінку учня, вчитель має викласти свої вказівки в письмовій формі й вимагати письмової відповіді від асистента. Якщо асистент досі не вжила заходів, у ситуацію має втрутитися директор школи.

4. В яких випадках адміністрація несе відповідальність за тренування/навчання асистента?

Простої відповіді на це питання немає. В ідеалі навчання має проводитися спільно адміністрацією школи та шкільною радою. Адміністрація відповідає за: (1) прийняття на роботу асистента з відповідною освітою; (2) надання асистентам чіткої посадової інструкції та (3) за необхідності, надання їм можливості навчання/підвищення кваліфікації. Вчителі мають переконатися, що вони зрозуміло донесли до асистентів свої очікування й повинні надавати їм належну підтримку й зворотній зв'язок. Асистент має намагатися відповідати цим очікуванням і навіть перевищувати їх.

5. Моя асистентка нещодавно поскаржилася директору школи, що я не в повному обсязі використовую її можливості. Вона йому також сказала, що може готувати кращі матеріали для учнів, ніж даю я, і що я застосовую мало цікавих завдань. Чого тепер мені очікувати від директора?

Ви можете очікувати, що директор винесе догану асистенту за порушення її договірних обов’язків через обговорення своїх питань з директором, а не безпосередньо з вами. Директор має пояснити, що обраний нею підхід руйнує моральні цінності і непродуктивний для створення добрих робочих стосунків.

6. Логопед мені сказав, що залучати одного з учнів до читання вголос – непродуктивно. Я не погоджуюся. Логопед поскаржився директору. Якої підтримки я можу очікувати від адміністрації?

Жодної. Логопед – висококваліфікований спеціаліст, який знає чіткі способи визначення розвитку дитини. Якщо логопед вважає, що ваш шкільний підхід перешкоджає формуванню мовленнєвих навичок учня, його професійний обов’язок – наполягти на змінах.

7. Лікарня, яка надає терапевтичні послуги одному з моїх учнів, надсилає інформацію про учня безпосередньо асистенту вчителя. Нещодавно лікарня запросила асистента відвідати спеціалізовану конференцію. Чи повинні школи мати правила, які б визначали їх стосунки із сторонніми організаціями, що надають лікування чи інші послуги учням?

Так. Як мінімум школи повинні наполягати на тому, щоб контактна особа зі шкільного персоналу належала до професійного персоналу, зазвичай це вчитель. Асистенти вчителів мають знати про ці правила і надсилати всю інформацію від зовнішніх органів відповідній особі професійного персоналу.

Додаток 10. Ситуації для обговорення

Пропоновані далі ситуації ґрунтуються на питаннях, які «Асоціація вчителів» отримувала від учителів. Вони не були впевнені в своїх діях. Ви маєте визначити проблему (якщо вона є), і порекомендувати варіанти вирішення.

Ситуація 1. Асистент учителя повідомляє, що учень протягом трьох днів не виконував домашні завдання й не опанував тему. Асистент на основі тексту розробив вправу, де потрібно вставляти пропущені слова й дозволив учневі виконувати її замість завдань, що даються в класі. Учень одразу ж взявся до роботи й, схоже, задоволений.

Ситуація 2. Висококваліфікована вчителька не може відшукати роботу вчителя у своєму районі й погоджується на посаду асистента вчителя. Вона досить підготовлена для того, щоб брати на себе відповідальність за встановлення навчальних потреб і підготовку навчальних матеріалів для учнів, з якими працює. І вона наполягає на тому, щоб учитель дав їй навчальну програму та план вивчення теми, а також можливість самостійно працювати, щоб група під її наглядом навчалася у тому ж темпі, що й весь клас. У самого вчителя роботи дуже багато, тому він думає над пропозицією асистента.

Ситуація 3. На позицію асистента вчителя можна вибрати кандидата з кількох випускників цього факультету коледжу. Натомість на рівні району прийняли рішення взяти на це місце маму трьох непосидючих дітей, які навчаються в цій школі. У цієї мами склалися напружені стосунки з учителем, якому вона підпорядковується. Мама-асистент учителя йде на прийом до директора, не обговоривши перед тим свої проблеми з учителем.

Ситуація 4. Один із учнів у великому класі потребує, щоб програма була значно змінена відповідно до його потреб. Учитель підготував адаптовану під цього учня програму і потім сказав асистентові, щоб він працював з учнем індивідуально в окремому тихому місці. Асистент з учнем значний час проводять окремо від решти класу, їх ніхто не перебиває і не контролює.  

Ситуація 5. Співробітники школи дізналися, що через зміни в бюджеті вони можуть додатково витратити з нього 50 тисяч доларів. Були проведені збори, на яких приймалося рішення щодо використання цієї суми. Пропонувалося витратити їх на екскурсії, підручники, наукові ресурси або спортивне обладнання. Однак секретар школи особливо наполягає, що гроші потрібно витратити на те, щоб прийняти на роботу асистента вчителя для першого класу.

Ситуація 6. Учням середньої школи пропонується кілька варіантів курсів з розвитку кар’єри й технологій, які вестимуть запрошені викладачі. Номінально керівником цих програм є директор школи, але насправді йому дуже часто необхідно вирішувати інші різноманітні питання.