Ніяк не стихають емоції, всі розмови протягом дня лише про події цієї неділі. Для Ужгородсьої ЗОШ І-ІІІ ступенів 6 імені Василя Степановича Гренджі-Донського - це найяскравіша сторінка із життя школи. Ніколи б не повірила, що історія перетворення нашого закладу на пункт тимчасового перебування для ВПО, буде вписана в книгу історії Америки.
Я дякую всім, хто повірив у нас та обрав місцем історичної зустрічі Олени Зеленської та Джилл Байден нашу школу.
Результатом спільної роботи педагогічного колективу, батьків, волонтерів, Ужгородської міської ради, Міжнародної організації з міграції є висока оцінка від поважних гостей.
Окремі слова подяки були направлені всім освітянам міста, за здійснення волонтерської місії, не припиняючи навчального процесу.
Директор школи МАРІЯ ГРИНЧУК
Кожен черговий життєвий виклик змушує людину швидко адаптуватись до нових умов існування. Навіть попри негаразди та важкі періоди життя, всередині нас мобілізується щоразу більше внутрішніх сил, які допомагають й далі якісно та успішно застосовувати професійні навички. Нищівна війна увійшла розділила життя на “до та після”. Життєві цінності в черговий раз піддалися перегляду і виявилося, що для щастя простій людині потрібно надзвичайно мало, а в першу чергу мир на землі. Всім нам довелося відкрити внутрішні резерви й в нових умовах сьогодення робити свій внесок в спільну перемогу України.
Всього за кілька днів звичайна школа, першочерговим завданням, якої було надання освітніх послуг, перетворилася у тимчасово переобладнаний та придатний заклад для життя тимчасово переміщених осіб з різних куточків України.
Період вимушених двотижневих канікул, оголошених на початку війни, був використаний для трансформації шкільних класів та спортивного залу під приміщення з місцями для сну. Крім того, чіткий алгоритм дій колективу школи та злагоджена робота з волонтерами і небайдужими людьми дозволили організувати прийом гуманітарної допомоги у вигляді речей першої необхідності, одягу, їжі, матраців, постільної білизни тощо. Шкільні вбиральні доповнились душовими кабінками та пральними машинами. Один окремий клас було оформлено під ігрову кімнату для діток переселенців. З перших днів заселення людей запрацювала й шкільна їдальня. За необхідності у кожного вимушеного переселенця є можливість скористатись медичними послугами та безкоштовними ліками. З отриманими психологічними травмами бажаючим допомагає впоратись шкільний психолог. Також у школі налагоджений процес плетіння маскувальних сіток для військових, до якого долучаються і дорослі і діти.
З моменту закінчення канікул відновився і був паралельно запущений навчальний процес. Не дивлячись на складну ситуацію в країні, сучасна дистанційна форма навчання забезпечує зручну комунікацію між вчителями та учнями. Педагогічний колектив школи впорався з новим викликом на відмінно, оскільки в нагоді став досвід дистанційного навчання під час всесвітньої пандемії. Уроки проводяться чітко за розкладом, з чергуванням синхронного та асинхронного типу навчання. Щоденно адміністрацією школи здійснюється моніторинг охоплених навчанням дітей. Варто зауважити, що всі учні школи, не залежно від місця їх перебування відвідують онлайн уроки, години спілкування та консультації з психологом за потреби. Крім того, в дистанційній формі школа надає консультації екстернам. Також, за заявами батьків, до навчання долучені 27 учнів, тимчасово переміщених з різних міст України в Ужгород. Щодня їхня кількість збільшується.
Отже, життя не зупинилося і попри те, що війна ввірвалася в нього - ми рухаємося далі, доводячи власне і собі й цілому світу, що незламність духу, сила волі й бажання жити у вільній країні є сильнішими за чиєсь бажання зруйнувати мир. Я вкотре переконуюсь, що успіх керівника – це віддана праця колективу однодумців, разом з якими будь-який виклик можна здолати. Один в полі не воїн…
Все буде Україна!!!
Директор школи: Гринчук Марія Йосипівна
