Відгуки про 6 школу
Війна застала нашу Київщину зненацька, як і всю Україну в цілому. Ми змушені були переховуватись в підвалах, здригаючись від кожного вибуху, тому страх за дітей змусив все-таки покинути рідний край .
Їхали навмання, бо ні друзів, ні родичів на заході України не маємо.Так опинилися в Ужгороді.
Оскільки відновився навчальний процес, потрібно було зареєструвати дітей у школу, адже наша громада окупована і, на жаль, навчання в нас не відбувається.
Коли я вперше відчинила двері школи №6, то, звичайно, було певне хвилювання і тривога. Але поспілкувавшись лише кілька хвилин з директором Марією Йосипівною, я зрозуміла, що мої діти, яких залучать до навчального процесу, не будуть почуватися «чужими». Марія Йосипівна чуйна, добра людина і дуже хороший мудрий керівник. Вона надала можливість мені обрати профіль, який буде зручний для мого десятикласника, підтримала мене та заспокоїла. А потім ще й запропонувала підібрати одяг для дітей, коли я сказала, що майже нічого не взяли з собою.
Хочу також сказати теплі слова на адресу класних керівників 1-А класу Оксани Анатоліївни та 4-Б класу Наталії Семенівни. Вони приєднали мене та дітей до всіхь груп класів, усе пояснили та відповіли на мої запитання. Ми постійно контактуємо, класні керівники допомагають моїм дітям адаптуватися до нових реалій.
І насамкінець хочу висловити подяку усьому педагогічному колективу на чолі з директором та завучем за зручно складений розклад занять, змістовні лекції в Zoom та підтримку моїх дітей- школярів у такий не легкий для них час.